електронний термометр

Як противірусні препарати впливають на вірус грипу

Серед безлічі противірусних засобів на вітринах аптек лише деякі впливають безпосередньо на віруси грипу. Це пов’язано із властивістю зазначених препаратів впливати на один із основних факторів вірусної агресії грипу, що  викликає захворювання у людини.

Які це препарати і на що спрямована їхня дія – розглянемо в статті.

Противірусні препарати, що впливають на нейрамінідазу вірусу грипу

Нейрамінідаза – це білок (фермент), що є виключно у вірусів грипу типу А і В. Наразі він є однією з мішеней противірусної дії лікарських засобів.

Наприкінці минулого століття були створені спеціальні препарати, які вибірково зв’язуються з білком нейрамінідазою і блокують його. Це приводить до того, що вірусам грипу доводиться набагато важче перебороти слизовий бар’єр до клітин, що вистилають дихальні шляхи для зараження, і що не менш важливо, після завершення процесу копіювання всі новостворені вірусні частки не можуть вийти, відділитися від клітини й стають «легкою здобиччю» для імунної системи.

Читайте ще: Які у нас є можливості для боротьби з вірусами ГРВІ?

Отже, при виборі цілей для удару по вірусу нейрамінідаза стала пріоритетною, тому що вона є одним із основних факторів, що робить вірус грипу таким агресивним. Її пригнічення (блокування) позбавляє вірус звичного для нього життєвого циклу.

Основні противірусні засоби, дія яких пов’язана із пригніченням (блокадою) нейрамінідази

Ще не забулась пандемія свинячого грипу 2009 року, коли рятівним кругом став препарат Озельтамівір (Таміфлю). Зараз інгібітори нейрамінідази ВОЗ рекомендує для лікування захворювання грипом в усьому світі. Іншими препаратами з подібним способом впливу на віруси є Занамівір, Перамівір.

У чому причина того, що препарати для прицільного впливу на віруси грипу є, а саме захворювання дотепер не подолане?

Інгібітори нейрамінідази створено наприкінці минулого століття. Вони пройшли довгий шлях досліджень у лабораторних умовах, після цього отримали дозвіл для лікування грипу в людей. Однак вони не стали панацеєю проти грипу. Дотепер у наукових колах триває дискусія про те, на скільки днів вони скорочують тривалість захворювання грипом, як запобігають розвитку бактеріальних ускладнень, чи доцільно їхнє призначення із профілактичною метою і як визначити людину, що побувала у контакті саме із захворілим грипом, а не іншою ГРВІ, але не має поки що симптомів грипу. Цими й багатьма іншими питаннями переймається світова медична громадськість.

Читайте ще: Готовність номер один: коронавірус зустрічаємо у всеозброєнні

Але разом із позитивною властивістю, а саме вибірково блокувати вірусний фермент нейрамінідазу й тим самим порушувати життєвий цикл вірусу, ці препарати мають деякі обмеження у застосуванні.

Основні обмеження у застосуванні інгібіторів нейрамінідази

Перше обмеження пов’язане з вибірковим впливом на віруси грипу. На інші віруси ГРВІ вони не діють, тому що нейрамінідаза присутня тільки у вірусу грипу. Тому при використанні блокаторів нейрамінідази для лікування всіх ГРВІ немає сенсу. Але в житті найчастіше буває важко розрізнити захворювання грипом та іншою вірусною інфекцією. А без лабораторної діагностики визначити вірус, що став причиною захворювання, неможливо. Адже для захворювання грипом характерні такі самі симптоми, як для інших ГРВІ. Тому неможливо визначати винятково за симптоматикою. Конкретній хворій людині потрібні інгібітори нейрамінідази, інакше це марна трата часу і грошей.

Читайте ще: Обережно грип. Імунолог розповів, що робити у перші години після зараження вірусом

З іншого боку, використання інгібіторів нейрамінідази без визначення самого вірусу може призвести до того, що вже в найближчому майбутньому з’являться штами вірусу грипу, які втратили чутливість до цих засобів. Щоб максимально відтермінувати таке явище, ВОЗ рекомендує використовувати інгібітори нейрамінідази лише при підтвердженому захворюванні грипом.

Інше обмеження прямо пов’язане з побічними ефектами, що виникають при застосуванні інгібіторів нейрамінідази. Так, при прийомі Озельтамівіру відповідно до інструкції можливі порушення з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, нудота, блювання і пронос). Крім того, виробник попереджає про можливе виникнення головного болю та запаморочення, порушень сну, загальної слабості, появу симптомів бронхіту і кашлю, алергічних реакцій (висип на шкірі). Для Занамівіру описані випадки побічних реакцій, пов’язаних безпосередньо зі способом введення препарату – у вигляді інгаляцій. При цьому в осіб із бронхіальною астмою і хронічними захворюваннями легенів при застосуванні Занамівіру можлива поява нападів ядухи. Якщо грип супроводжується симптомами обструктивного синдрому (бронхоспазмом), застосування Занамівіра припиняють.

Читайте ще: Що сьогодні відомо про віруси ГРВІ та як з ними боротися?

Всі перераховані фактори значно скорочують перелік осіб, яким при захворюванні грипом можуть бути призначені інгібітори нейрамінідази. Резонно виникає питання, як лікуватися тим, у кого грип не викликав ускладнень і не потрібна була госпіталізація, у кого є стани/ускладнення, що не дозволяють призначити ці препарати, або ж грипом занедужала дитина до року. І, нарешті, як ми будемо лікуватися тоді, коли віруси грипу стануть стійкість?

Відповідь на це питання очевидна: для лікування грипу потрібні препарати із множинною противірусною дією. Так вірусам буде складніше виробити стійкість до них. Уже сьогодні не викликає сумнівів той факт, що одного лише пригнічення нейрамінідази недостатньо, щоб на повну силу боротися з вірусом грипу. Тільки одночасний вплив на декілька мішеней вірусної частки здатний побороти грип.

І для цього не потрібно чекати декілька десятиліть. Сьогодні  є такий препарат із прямою противірусною дією, не обмеженою виключно проти вірусів грипу. Це Флавовір, що діє не тільки як блокатор нейрамінідази, він також пригнічує інші ферменти, наприклад, РНК-полімеразу, що забезпечує розмноження вірусу в клітині. Відповідно до інструкції його можна застосовувати від  народження.

Читайте ще: Що відомо про вірус грипу і чому ми хворіємо

Таким чином, не викликає сумнівів той факт, що майбутнє за противірусними препаратами із множинним прицільним впливом на віруси. Засоби з однією мішенню рано чи пізно зникнуть і поступляться місцем препаратам із комплексним механізмом дії.