Віруси ГРВІ та бронхоектатична хвороба: основні патогенетичні взаємозв’язки

Віруси ГРВІ та бронхоектатична хвороба: основні патогенетичні взаємозв’язки

Нерідко наслідком тривало існуючих патологічних процесів, прямо або опосередковано пов’язаних із системою дихання, є розвиток незворотних змін у ній. В останні роки розвиток інструментальних методів дослідження та їх широке впровадження в клінічну практику призвело до того, що деякі захворювання, які раніше вважалися доволі рідкісними, переходять у розряд широко поширених, що є приводом для звернення більш пильної уваги до них з боку клініцистів.

Одним із таких станів, що вважався малопоширеним та частіше виникаючим у дитячому віці, є бронхоектатична хвороба. Віднесення її в розряд педіатричних проблем обумовлювалося причинами формування, а саме генетично детермінованої неповноцінністю стінки дихальних шляхів й частими інфекційними захворюваннями, що призводять до стійкого пошкодження стінки бронхів та їх незворотного розширення. Однак із розширенням діагностичних можливостей виявилося, що бронхоектазії не менше поширені й у дорослих, у яких частота захворювання збільшується з віком, а крім вроджених дефектів стінок повітроносних шляхів мають значення і набуті стани.

Читайте також: Нетоксичні та з противірусними механізмами дії: цікаві факти про флавоноїди

Сьогодні вважається, що бронхоектатична хвороба являє собою загальну кінцеву точку різних захворювань, що викликають і супроводжуються хронічним запаленням дихальних шляхів. До них відносяться деякі інфекційні, генетичні, алергічні та системні патологічні процеси, які досить різнорідні за етіологією, перебігом і прогнозом.

З усіх причин формування незворотних змін у бронхіальній стінці та їх прогресування провідне значення належить інфекційним факторам, серед яких вірусам відводиться значна роль. Так, в якості причин формування бронхоектазів розглядаються аденовіруси (7-й і 21-й серотипи), вірус грипу, респіраторно-синцитіальних вірус.

Яка роль вірусів у запуску патологічних змін в стінці бронхів?

Патогенез бронхоектазів є комплексним і складається з декількох взаємопов’язаних механізмів. Головна роль належить локальному запаленню в стінці дихальних шляхів, порушенням мукоциліарного кліренсу із затримкою виведення бронхіального вмісту, що призводить до обтурації бронха і прогресування запального процесу дистальніше місця обструкції. При цьому роль руйнівників нормальної архітектоніки бронхів відводиться активованим нейтрофілам і макрофагам, які шляхом вивільнення лізосомальних ферментів і активних форм кисню викликають деструкцію позаклітинних структур стінки бронхів, поступово залучаючи до запального процесу підслизовий шар і більш глибокі шари бронхіальної стінки, що супроводжується структурною перебудовою слизової оболонки. Вона виражається в загибелі миготливого епітелію і його заміщенні багатошаровим плоским епітелієм.

Читайте також: Як флавоноїди впливають на коронавірус SARS-CoV-2: закордонні дослідження

Тому при тривалому збереженні запального процесу, так само як і при його прогресуванні знижується евакуаторна функція дихальних шляхів, що робить неможливим їх адекватне очищення і сприяє ще більшому застою бронхіального вмісту. Таким чином створюються умови для бактеріальної колонізації дихальних шляхів Haemophilus sp., Pseudomonas aeruginosa і Moraxella sp., формуванню гнійного ендобронхіту і пов’язаних із збереженням обструкції бронхів ателектазів.

Приєднання мікроциркуляторних розладів і порушень лімфовідтоку викликають денегеративно-дистрофічні зміни в хрящовій тканині та гладеньких м’язах бронхів й призводять до заміщення сполучною тканиною, що викликає деформацію і формування локального розширення (бронхоектази). Виникаюче на тлі цих процесів поступове зниження легеневої функції в подальшому може вимагати хірургічного лікування.

Які чинники підтримують прогресування патологічних змін при бронхоектазії?

Основними факторами, які зумовлюють прогресування бронхоектазів, вважаються неефективне очищення дихальних шляхів від слизу та їх бактеріальна колонізація, наявність запальних змін і пов’язані з ними структурні пошкодження. При цьому є дані про те, що основною причиною несприятливих наслідків при бронхоектатичній хворобі є респіраторні інфекції, при яких частота летальних випадків досягає 50–70%. Так, інфікування Pseudomonas aeruginosa асоціюється з триразовим зростанням ризику смерті, з семиразовим ризиком госпіталізації і додає один епізод загострення на рік.

У чому полягають сучасні стратегії лікування цього захворювання?

Однією із стратегій лікування бронхоектатичної хвороби є зупинка або повернення назад усіх патогенетичних механізмів. Однак сьогодні існують певні труднощі з лікуванням бронхоектазів, що диктує необхідність вдосконалення заходів, спрямованих на запобігання розвитку цього захворювання, зокрема впливу на відомі сьогодні чинники, які ініціюють запальний процес в дихальних шляхах.

Читайте також: Біль, оніміння і “мурашки”: полінейропатії після грипу та ГРВІ

Досягнення цієї мети неможливо без впливу на віруси, які в більшості випадків запускають патологічні процеси в стінці і просвіті бронхів, а також є однією з провідних причин первинного ушкодження мукоциліарного кліренсу. Тому необхідно переглянути підходи до лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій, зокрема, віддавати перевагу призначенню етіотропної терапії препаратами з прямим противірусним впливом, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Вплив зазначеної діючої речовини пов’язаний з пригніченням РНК і ДНК-полімерази вірусів ГРВІ, що дозволяє перервати їх внутрішньоклітинний репродуктивний цикл. У вірусів грипу, одних із значущих патогенів в розвитку бронхоектазів, а діюча речовина – рідкий екстракт протефлазід додатково проявляє антинейрамінідазну активність, що дозволяє заблокувати їх поширення в дихальних шляхах.

Читайте також: Грип і небезпечний цитокіновий шторм: причини і наслідки

Таким чином, бронхоектатична хвороба є багатофакторним захворюванням респіраторного тракту, а її лікування здебільшого спрямоване на зниження темпів прогресування і зводиться до зменшення симптомів та поліпшення якості життя хворих. Тому важливим є запобігання розвитку бронхоектатичної хвороби через вплив на відомі пускові чинники, до яких відносяться віруси ГРВІ.

Анатолій Чумак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лікар-імунолог