Вилочкова (загруднинна) залоза, або тимус – це центральний орган імунної системи, в якому відбувається розвиток Т-лімфоцитів.
В тимусі клітини, що надійшли з кісткового мозку (претимоцитів), проходять стадію диференціювання в зрілі Т-лімфоцити, після чого залишають вилочкову залозу і розселяються по вторинним лімфоїдним органам (лімфатичні вузли, лімфоепітеліальне глоткове кільце і інші), де на них лягає роль щодо реалізації імунного захисту щодо певних антигенів.
З моменту народження, коли організм дитини стикається з високим антигенним навантаженням, вилочкова залоза бере на себе роль «навчального полігону» для незрілих (наївних) Т-лімфоцитів. Тому в дитячому віці гіперплазія тимуса вважається фізіологічним станом, що не вимагає медичного втручання.
Особливості вилочкової залози (тимуса)
Однак збільшення маси і об’єму вилочкової залози понад вікову норму, навіть при збереженні нормальної гістологічної структури тимуса, може нести в собі потенційні ризики для здоров’я дитини і бути причиною зміненого перебігу захворювань у ранньому дитинстві.
Особливо це проявляється у дітей, які зазнали впливу численних негативних чинників у внутрішньоутробному періоді. Йдеться про патологічний перебіг вагітності (гестози в I і II триместрах, порушення фетоплацентарного кровообігу з формуванням хронічної гіпоксії плода) і пологів, при наявності у матері соматичної патології (наприклад, нефропатій) та інфекційних захворювань.
Читайте також: Нейротоксикоз під час ГРВІ у дітей: які механізми запускають віруси
В такому випадку у дитини діагностується вроджена тимомегалія (або стійка гіперплазія вилочкової залози), яка розглядається в якості одного з проявів поєднаного ураження нервової, ендокринної та імунної систем. З цим пов’язана висока схильність таких дітей в ранньому віці до вірусних, алергічних, аутоімунних і ендокринних (дисбалансу гормонів гіпофіза, щитовидної залози і надниркових залоз) захворювань.
Крім того, наявність перерахованих вище станів може вказувати на недостатність клітинної ланки імунітету, що узгоджується з сучасними поглядами щодо контролю Т-клітинної ланки імунітету, який формується тимусом, над розвитком цих захворювань, у тому числі, імуно-ендокринного генезу.
Як віруси ГРВІ впливають на вилочкову залозу у дітей
Накопичені за останні роки дані свідчать про суттєвий вплив інфекційних агентів на дозрівання і міграцію Т-лімфоцитів в периферичні лімфоїдні утворення. Стосується це багатьох вірусів, в тому числі і окремих представників сімейства ГРВІ. Внаслідок їх прямого або опосередкованого впливу можлива атрофія тимуса, що змінює відповідь клітинної ланки імунітету і подовжує терміни ерадикації збудників захворювання.
Можливо також зміна активності периферичних Т-лімфоцитів з формуванням толерантності (тобто нечутливості) до окремих інфекційних агентів, що сприяє переходу інфекційних процесів в хронічну форму. Крім того, відзначається і зміна ними вироблення прозапальних цитокінів в бік посилення, що позначається на ступені вираженості запальної реакції на кшталт «цитокинового шторму».
Зокрема, продемонстрована здатність високовірулентних штамів вірусів грипу (H7N7, H5N1 і H1N1v) інфікувати дендритні клітини дихальних шляхів, а після міграції останніх разом з вірусом в тканину тимуса вносити зміни в презентацію антигену, що є важливим етапом нормального диференціювання Т-лімфоцитів.
Крім того, в експерименті показано, що інфікування вірусом грипу A може викликати атрофію тимуса, що призводить до підвищеного апоптозу Т-лімфоцитів тимуса і пригнічення їх проліферації, що реалізується під впливом синтезованого натуральними кілерами (NK-клітини) інтерферону IFN-γ.
У дітей раннього віку з важким перебігом респіраторно-синцитіальних інфекції встановлено негативний вплив збудника на перебудову рецепторів Т-клітин тимуса; цей показник рекомендовано використовувати в якості маркера активності тимуса і як фактора ризику тяжкості захворювання.
ГРВІ у дітей із вродженою тимомегалією
Це пов’язано з комплексом факторів. По-перше, у таких дітей можуть бути присутніми симптоми здавлення і зміщення органів, близько розташованих до збільшеної вилочкової залозі. У зоні ризику опиняються повітроносні шляхи, що призводить до приєднання до запальних явищем симптомів констрикції. Такі діагнози як констриктивний ларинготрахеїт, обструктивний бронхіт частіше встановлюються дітям з тимомегалією. По-друге, у них визначаються імунодефіцитні стани, а також гормональні порушення.
Всі перераховані фактори сприяють зміненому перебігу ГРВІ, на тлі якого частіше виникають бронхолегеневі ускладнення.
Особливості ГРВІ у малюків зі збільшенням тимуса
При тимомегалії симптоми ГРВІ більш виражені і зберігаються довше, в порівнянні з дітьми, у яких розміри і маса тимуса відповідають віковим нормам. Перебіг вірусного бронхіту відрізняється більшою тяжкістю, що пов’язано з наявністю імунних порушень і, відповідно, схильністю до затяжного перебігу. Стосується це і проявів інтоксикаційного синдрому: у таких дітей часто визначається тривалий субфебрилітет, а симптоми інтоксикації зберігаються понад тиждень. Кашель під час хвороби часто стає нападоподібним, можливі прояви обструкції бронхів, розвиток несправжнього крупа (стенозуючого ларинготрахеїту).
Статегія лікування дитини з тимомегалією
Як захистити вилочкову залозу від вірусного пошкодження
З огляду на несформованість захисних сил в ранньому дитинстві, що у малюків з тимомегалією посилено неспроможністю клітинної ланки імунітету і проблемами з дозріванням Т-лімфоцитів і порушенням балансу між про- і протизапальними цитокінами, питання адекватного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій та необхідність призначення етіотропної противірусної терапії набуває особливої значущості.
Читайте також: Дослідження противірусної активності діючої речовини протефлазід щодо коронавірусів, включаючи SARS-CoV-2
У даному випадку необхідно вирішити два завдання: безпосередній вплив на причину ураження респіраторного тракту – вірус, та якомога швидше його усунення, щоб мінімізувати вплив на вилочкову залозу. Тому прицільний вплив на вірусні ферменти і блокування внутрішньоклітинної реплікації є необхідними умовами захисту тимуса від вірусної агресії і скорочення тривалості перебігу ГРВІ. Цим вимогам відповідає флавоноїдвмісний противірусний препарат, сироп Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Згідно інструкції препарат дозволений від народження.
Дія Флавовіра направлена на пригнічення ключових білків розмноження вірусу – ДНК і РНК-полімерази, що за умови своєчасного призначення дозволяє зменшити вірусне навантаження на дитячий організм і знизити шкідливий вплив вірусів на дозрівання Т-лімфоцитів в вилочковій залозі.
Читайте також: Ковід змінив аудиторію: нині він вкрай небезпечний для дітей
Таким чином, гіперплазія тимуса у дітей раннього віку може бути фізіологічним станом, що відображає активне дозрівання Т-лімфоцитів і формування клітинної ланки адаптивного імунітету, і в той же час, при виході за межі нормальних величин (маси і розмірів) складати основу численних проблем зі здоров’ям, аж до важких і невиліковних станів. Так само і зменшення розмірів тимуса може свідчити про наявність атрофії і недосконалість клітинної ланки імунітету. Норма, як і істина, знаходиться посередині.