Метаболічний синдром є фактором ризику тривалого і ускладненого перебігу ГРВІ

Метаболічний синдром відносять до хвороб сучасного суспільства. Він об’єднує безліч метаболічних порушень, які передують розвитку різних захворювань. На даний час встановленими критеріями метаболічного синдрому є вісцерально-абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність з відносною гіперінсулінємією, порушення толерантності до глюкози, ендотеліальна дисфункція, артеріальна гіпертензія та дисліпідемія.

Всі перераховані стани є патофізіологічно взаємопов’язаними, взаємодоповнюючими і взаємопоглиблюваними. Це добре простежується на прикладі надмірної ваги, яка будучи однією з причин метаболічного синдрому і розвитку інсулінорезистентності периферичних тканин, може призводити до розвитку цукрового діабету 2 типу, підвищувати ризик інсульту та інфаркту міокарда. З урахуванням загальносвітових тенденцій до підвищення поширеності як ожиріння, яке прогресивно збільшується кожні 10 років на 10%, так і метаболічного синдрому в цілому, прогнози експертів виглядають невтішно.

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

До недавнього часу в якості провідного патогенетичного механізму формування метаболічного синдрому розглядалася інсулінорезистентність. Дещо у відриві від нього вивчалася ендотеліальна дисфункція як предиктор прогностично несприятливих кардіоваскулярних подій. В останні роки акценти змістилися в бік дослідження системного запалення, що супроводжує метаболічний синдром і відрізняється тривалим існуванням.

Показники системного запалення при метаболічному синдромі мало відрізняються від класичних запальних реакцій: при ньому визначається збільшення таких медіаторів запалення, як фактор некрозу пухлини-альфа, інтерлейкіни-1 і -6, С-реактивний білок і фібриноген. Однак ступінь їх підвищення безпосередньо залежить від ступеня ожиріння та вираженості інсулінорезистентності. Крім того, системна запальна реакція в організмі людини запускає каскад реакцій з боку ендотелію і згортання крові (тромбоцити), системи комплементу, що пояснює взаємозв’язок між системним запаленням, ендотеліальною дисфункцією і коагуляційними порушеннями. Тому хронічне системне запалення можна розглядати в якості об’єднуючого чинника, який підтримує численні розлади, що об’єднуються в поняття метаболічного синдрому.

Як метаболічний синдром позначається на імунному статусі

Тривале збереження системного запалення при метаболічному синдромі часто призводить до розладів нормального реагування на інфекційний агент і формуванню імуносупресії. Навіть при відсутності інфекційного агента системне запалення згубно впливає на вроджений і адаптивний імунітет організму людини. Тому потрапляння вірусів ГРВІ стає додатковим навантаженням на імунну систему, ще більше посилюючи імунні порушення, а також поглиблюючі метаболічні розлади.

Віруси ГРВІ як тригери патологічних процесів при метаболічному синдромі 

Дані проведених досліджень свідчать про те, що у пацієнтів з метаболічним синдромом віруси ГРВІ є причиною прогресування вже наявних хронічних захворювань, наприклад кардіоваскулярної патології, а також існуючих метаболічних порушень. Це відбувається як в розпал вірусної інфекції, так і на етапі одужання.

Читайте також: Дослідження противірусної активності діючої речовини протефлазід щодо коронавірусів, включаючи SARS-CoV-2

Крім того, перебіг і прогноз ГРВІ в плані розвитку бактеріальних ускладнень з боку респіраторного тракту також знаходяться в прямій залежності від ступеня ожиріння, підвищення рівня артеріального тиску, розладів ліпідного і вуглеводного обмінів, а також вираженості системного запалення. Така залежність була виявлена ​​ще в 2009 році під час пандемії свиного грипу. Тоді в епідеміологічних дослідженнях було визначено надлишкову вагу як фактор високого ризику розвитку важкої грипозної інфекції та підвищеної смертності від неї.

Серед госпіталізованих пацієнтів з підтвердженою грипозної інфекцією H1N1 майже 30% мали патологічне ожиріння. Показано, що у таких хворих підвищувалася не тільки тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії, але і тривалість проведення ШВЛ. Такий більш несприятливий у прогностичному плані перебіг грипу пояснювалося тим, що системне запалення з ураженням судинного русла і знижена імуна відповідь приводили до більш важкого дифузного пошкодження легеневої тканини, що ставало причиною дихальних розладів.

Читайте також: Нетоксичні та з противірусними механізмами дії: цікаві факти про флавоноїди

Висловлюється думка, що вірусна і приєднана на її тлі бактеріальна інфекція у пацієнтів з метаболічним синдромом є додатковим фактором, який призводить до зриву компенсаторних механізмів, які спочатку вкрай напружені. Тому сьогодні деякі експерти вважають метаболічний синдром фактором ризику тривалого і ускладненого перебігу ГРВІ, на тлі якого часто виникають бронхолегеневі та кардіоваскулярні ускладнення.

На даний час багато аспектів патогенетичних взаємозв’язків при метаболічному синдромі поки мало вивчені, що багато в чому пояснюється складністю відтворення множинних метаболічних розладів в експериментальних умовах. Наприклад, вимагає підтвердження у людей виявлений на мишачих моделях факт посилення вірулентності штамів вірусів, які виділяє в навколишнє середовище пацієнт з метаболічним синдромом.

Які цілі повинні ставитися лікарем в лікуванні ГРВІ у хворих з метаболічним синдромом

Сьогодні встановлено той факт, що зменшення маси тіла у хворих з метаболічним синдромом сприяє зниженню маркерів системного запалення, позитивно позначається на показниках вуглеводного і жирового обміну. Такий самий вплив продемонстровано щодо частоти ГРВІ та ступеня їх тяжкості, а також прогнозу і розвитку ускладнень. Тому однією з головних цілей ведення таких пацієнтів є донесення інформації про необхідність зміни звичного малорухливого способу життя, корекції раціону харчування, і багато інших рекомендації, які за умови розуміння пацієнтом на ранніх термінах проблеми і можливих наслідків у майбутньому можуть допомогти повернути назад метаболічні порушення. Однак вищеописана ситуація в практиці лікаря сьогодні є скоріше винятком, ніж правилом. Тому доводиться розраховувати на медикаментозні засоби, що дозволяють загальмувати темпи прогресування метаболічного синдрому.

Читайте також: Як уникнути поліпрагмазії в лікуванні ГРВІ у дітей

У таких пацієнтів лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій бажано проводити  за допомогою етіотропної терапії, зокрема противірусними препаратами прямої дії, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Такі засоби у складі комплексного лікування ГРВІ на тлі метаболічного синдрому можуть знизити тривалість запальних явищ в респіраторному тракті і зменшити шкідливий вплив вірусів на легені за рахунок блокування вірусних ферментів розмноження – ДНК і РНК-полімераз, а у вірусу грипу – нейрамінідази. Зменшення вірусного навантаження знижує ризик важкого перебігу ГРВІ, гіперпродукції прозапальних цитокінів та розвитку ускладнень.

Таким чином, наявні дані про негативний вплив метаболічних розладів на противірусний імунітет і взаємопогіршення перебігу ГРВІ та метаболічного синдрому дають шанс на попередження розвитку багатьох важких станів при своєчасному етіотропному лікуванні ГРВІ за допомогою прямих противірусних препаратів.

Анатолій Чумак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лікар-імунолог

 

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.