Зараз дуже актуальний пошук нових ефективних нетоксичних препаратів на основі діючих речовин рослинного походження для лікування вірусних захворювань різної етіології, зокрема ГРВІ, грипу, в тому числі пандемічних штамів. Про це пише спеціалізований медичний науковий журнал MedOboz.
У медицині на сьогоднішній день спостерігається значне зростання інтересу до дослідження дії флавоноїдів на організм людини. Ця увага обумовлена не лише високою специфічною дією флавоноїдів, що була помічена під час споживання рослинних продуктів, а й перспективою отримання шляхом ресинтезу синтетичних похідних цих речовин, що володіють важливими специфічними противірусними механізмами дії.
Читайте також: Як флавоноїди впливають на коронавірус SARS-CoV-2: закордонні дослідження
На основі флавоноїдів можна створювати нові високоактивні лікарські засоби, що мають протизапальну, антиканцерогенну, противірусну і бактерицидну активності.
Коли нашому організму потрібні флавоноїди
- при швидкій стомлюваності і слабкості;
- у період стресів;
- при захворюваннях на ГРВІ;
- при підвищеній ламкості капілярів, проблемах з тиском, порушеннях кровообігу;
- при сезонних змінах температури з тепла на холод;
- при зниженні активності імунної відповіді.
Біофлавоноїди в організмі людини не утворюються, вони можуть надходити тільки ззовні. Комплекс флавоноїдів, які відносяться до агліконів флавонов і флавонолів, що входять до складу біологічно активної молекули протефлазід, містить молекули кверценіну, апігеніну, лютеоліну, рамназіну, тріцину. Домінуючі з’єднання знаходяться в матриці допоміжних речовин: амінокислот, карбонових кислот і цукрів, полімерів (полісахаридів, пектинів, хлорофілів (а, b), геміцелюлози (А, В). Флавоноїди є інгібіторами РНК і ДНК-полімерази, тимідинкінази, зворотної транскриптази, нейрамінідази, 3CL-протеази, що блокують процес копіювання потомства вірусів у клітині.
Флавоноїди мають такі властивості:
- Малотоксичні, на відміну від хімічних сполук (5-6-й клас токсичності, що відповідає рівню токсичності продуктів харчування).
- Антиоксидантні та протизапальні властивості, що дає змогу захищати клітини епітелію респіраторного тракту і легень від шкідливої дії гострого респіраторного дистрес-синдрому і утворюються при запаленні вільних радикалів кисню шляхом активації транскрипційного фактора Nrf2.
- Імуномодулюючими властивостями, що дозволяє активувати захисні можливості імунної системи в період максимальної вірусної атаки.
- За своєю структурою і хімічним складом ці речовини близькі до гормонів, тому що беруть участь майже у всіх процесах, що відбуваються в організмі людини.
Читайте також: Зниження весняного імунітету і ризик захворіти на COVID-19
Наявність підтвердженої у світовій практиці противірусної дії флавоноїдів як класу поліфенольних сполук і факту, що флавоноїди, які входять до складу діючої речовини протефлазід, мають доведений механізм противірусної активності (позитивний досвід лікарів первинної ланки, виражена клінічна ефективність), дозволяє рекомендувати лікарські препарати на основі діючої речовини протефлазід для лікування і профілактики грипу, а також сезонних ГРВІ дорослим і дітям від народження.
Факти про 5 груп флавоноїдів
- Кверцетин, рутин, рамназін (близькоспоріднені флавоноїди, об’єднані поняттям “вітамін P”).
Потужні антиоксиданти забезпечують захист мозку, серця і епітеліальних клітин дихальних шляхів, легень від пошкодження активацією запальних процесів, викликаних ішемією, токсинами і оксидативним стресом. Зменшують проникність і ламкість судин (назва “вітамін Р” від Permeability – проникність). Запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок. При артеріальній гіпертензії допомагають знизити артеріальний тиск. Пригнічують агрегацію тромбоцитів (запобігають утворенню тромбів). Блокують медіатори запалень. Гальмують реплікацію вірусів (доведено щодо гепатиту B і грипу А). Восени 2020 року з’явилися рекомендації з ведення пацієнтів із COVID-19, які рекомендують додавати в схему лікування кверцетин в дозуванні 250-500 мг в день.
- Лютеолін
Активує транскрипційний фактор Nrf2, чим захищає клітини епітелію дихальних шляхів від оксидативного стресу і запалення, тобто запобігає розвиткові гострого респіраторного дистрес-синдрому. Блокує ріст кровоносних судин в пухлинах, перешкоджає метаболічній активації канцерогенів, зупиняє поділ ракової клітини, вражає деякі типи ракових клітин. Запобігає утворенню атеросклеротичних бляшок. Антиоксидант. Активує ГАМК-рецептори. Гальмує реплікацію вірусів (доведено щодо герпесвірусу Епштейна-Барр, вірусів гепатиту В і японського енцефаліту).
Читайте також: Як флавоноїди впливають на віруси?
Блокує запалення, яке спричиняється ліпополісахаридами бактерій(доведено відносно золотистого стафілокока і пневмонійних хламідій). Уповільнює старіння шкіри і запобігає раку шкіри (шляхом зниження вироблення матриксної металлопротеінази MMP1). Зменшує обсяг перетворення тестостерону в естроген, сприяє підвищенню тестостерону. Блокує прогестерон (і таким чином допомагає у боротьбі проти раку молочної залози). Знижує вироблення простагландину PGD2, тому може бути засобом від облисіння.
- Апігенін
Активує транскрипційний фактор Nrf2, чим захищає клітини епітелію дихальних шляхів від оксидативного стресу і запалення. Стимулює утворення нейронів і зв’язків між ними. Стимулює секрецію тестостерону і блокує його інактиватори. Цитостатик викликає зміни в регуляції генної активності ракової клітини, повертаючи її в протокол життєвого циклу нормальної клітини.
Читайте також: Вакцинопрофілактика проти COVID-19 в Україні: очікування та реалії
- Антоціани
Зменшують проникність судин. Блокують медіатори запалень. Сприяють зниженню запальних реакцій і оксидативного стресу в кишечнику, під час вживання надмірної кількості жирів і вуглеводів покращують бар’єрні функції кишечника.
- Катехіни
Антиоксиданти. Інгібують розвиток бактерій (доведено відносно золотистого стафілокока). Інгібують ВІЛ-1 (доведено in vitro). Цитостатики щодо багатьох пухлин блокують ріст кровоносних судин у пухлинах.
Склад діючої речовини протефлазід: флавоноїди апігенін, лютеолін і тріцин. Мають широкий спектр противірусної активності. Згідно з опублікованими дослідженнями, вони:
– Пригнічують реплікацію ДНК і РНК-вірусів шляхом впливу на ряд “мішеней” – вірусоспецифічних ферментів ДНК-і РНК-полімерази, тимідинкінази, зворотної транскриптази, нейрамінідази і 3CL-протеази.
– Перешкоджають проникненню вірусу в клітини епітелію.
– Блокують розмноження вірусу всередині клітини, тим самим захищають клітини організму від окисного стресу і запалення, зменшуючи ймовірність виникнення гострого респіраторного дистрес-синдрому і цитокінового шторму.