Зниження весняного імунітету і ризик захворіти на COVID-19

Традиційним весняним станом імунітету вважається його зниження. Виснажений величезною кількістю контактів з інфекційними агентами, серед яких ГРВІ залишаються безперечними лідерами, на додаток посилений накопиченими за тривалий зимовий сезон гіповітамінозом, зниженою інсоляцією та іншими об’єктивними причинами призводить до того, що організм ослаблений і сприйнятливий до багатьох вірусних інфекцій. Чи стосується така ситуація нового коронавірусу або до підвищення захворюваності причетні інші чинники – розглянемо в статті.

Наявні на сьогоднішній день дані щодо сприйнятливості до зараження COVID-19 поки що говорять про те, що стан імунітету не впливає на можливість інфікування. Іншими словами, захворюваність COVID-19 значною мірою залежить від частоти контактів з хворими, в тому числі й безсимптомно хворіючими. Додатковим фактором є недотримання заходів безпеки: соціального дистанціювання, носіння масок у громадських місцях, що збільшує ризик передачі від безсимптомно хворіючої людини.

Чому стан імунітету не є значущим чинником при COVID-19 на відміну від вірусів ГРВІ, адже шляхи поширення вірусів (повітряно-крапельний і контактний), як і вхідні ворота для них (дихальні шляхи), збігаються?

Крім перерахованих вище обов’язкових умов мусить бути ще одна, а саме місце для прикріплення вірусу: тропні клітини з так званими рецепторами- «якорями», інакше він пройде транзитом, оскільки йому немає за що зачепитися. І тут криється основна відмінність COVID-19 від ГРВІ: для останніх тропними є клітини всього респіраторного тракту, що містять необхідні рецептори. А для коронавірусу потрібен інший рецептор-«якір» – до ангіотензинперетворюючого ферменту – 2 (АСЕ2), який забезпечує проникнення коронавірусу всередину клітини.

Читайте також: Вакцинопрофілактика проти COVID-19 в Україні: очікування та реалії

Цей механізм, як виявилося, піддається віковим змінам, і є можливою причиною меншої захворюваності дітей. З іншого боку, цей рецептор міститься в багатьох внутрішніх органах – у великих кількостях представлений в альвеолярних епітеліальних клітинах, ендотелії судин і гладеньких м’язових клітинах легенів (тому при попаданні з повітрям у нижні відділи респіраторного тракту в хворого з’являються симптоми важкої пневмонії), а також в тонкому кишечнику, яєчках, нирках, серці, щитоподібній залозі, жировій тканині. Меншу кількість таких рецепторів виявлено в печінці, товстому кишечнику, сечовому міхурі та надниркових залозах.

Як бачимо, потенційних мішеней для коронавірусу досить багато, як і можливих шляхів проникнення в людський організм. Водночас як для більшості вірусів ГРВІ рецепторів-«якорів» у внутрішніх органах або немає, або кількість їх настільки мізерна, що виключає можливість прямого вірусного пошкодження. Вірус грипу в даному випадку всіх «перехитрив» і винайшов ефективний спосіб обійти це обмеження. Завдяки своїй тропності до клітин судин (ендотеліоцитів) при проникненні в кров вірус грипу вражає стінку судин абсолютно всіх органів і систем нашого організму, викликаючи таким чином порушення їх стану.

Читайте також: Грип небезпечніший, ніж здається: імунолог розповіла про можливі загрози для дітей

Тому абсолютної сприйнятливості людини до COVID-19 немає, але є досить велика група ризику серед дорослих, у яких коронавірусна інфекція з високою ймовірністю буде перебігати важче, а значить хворому може знадобитися стаціонарне лікування у відділенні інтенсивної терапії з проведенням штучної вентиляції легень (ШВЛ). І пов’язано це не з ослабленням імунітету, яке є вторинним, тобто наслідком наявності у людини хронічного захворювання того органу, в якому ще й є вищевказані рецептори-«якорі».

Які це захворювання?

Незалежно від віку підвищений ризик важкого перебігу COVID-19 існує при наявності патології серця і судин: артеріальної гіпертензії, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця (стенокардія, післяінфарктний стан, серцева недостатність), судинних захворювань мозку. До групи ризику потрапляють люди з онкопатологією, хронічними захворюваннями легень (бронхіальна астма), печінки і нирок, генетичними хворобами (синдром Дауна), а також ті, хто змушений приймати препарати для пригнічення імунної системи (після пересадки органів) та хворі, у яких імунна система пригнічена ВІЛ-інфекцією. Існує ймовірність тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів, які страждають на ожиріння, цукровий діабет 1 і 2 типів, захворюваннями крові (анемії). Підвищення ризику тяжкого перебігу COVID-19 можливо і у вагітних.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Важкий перебіг COVID-19 у них може бути пов’язаний з неадекватною та дискоординованою імунною відповіддю. Вважається, що імунній системі належить вирішальна роль у контролі COVID-19. Якщо вона не справляється з SARS-CoV-2, то вірусне розмноження призводить до змін у метаболічному шляху ангіотензину, що підсилює запалення, а виникаючий «цитокіновий шторм» посилює пошкодження не тільки легеневої тканини, але й інших органів, що вкрай небезпечно при всіх перерахованих вище захворюваннях, і загрожує несприятливими наслідками.

В процесі одужання імунна система забезпечує формування антитіл у захисних кількостях, які при можливому наступному зараженні коронавірусом вбережуть від тяжкого перебігу захворювання. Якщо такі антитіла не виробилися або їх мало, то людина при зустрічі з носієм вірусу ризикує захворіти повторно.

Таким чином, стан імунітету не впливає на сприйнятливість до COVID-19, але це не означає, що здоровим дорослим і дітям можна розслабитися й нічого не робити. По-перше, ймовірність захворіти COVID-19 існує у всіх, і багато в чому від стану імунної системи залежить як перебігатиме інфекційне захворювання: безсимптомно, легко або важко. З іншого боку, сезонне підвищення захворюваності на ГРВІ, які можуть вражати не тільки верхні, але і нижні дихальні шляхи, а також впливати на імунітет – ніхто не відміняв. Сезонні штами вірусів грипу продовжують циркулювати серед людей, а вони, як відомо, так само здатні вражати легені і викликати пневмонію, симптоми якої мають багато схожого і при грипі, і при коронавірусній інфекції.

Читайте також: Суперрозповсюджувачі коронавірусу: хто вони і чому небезпечні?

Тому профілактичні заходи як з метою утримання зростання захворюваності COVID-19, так і сезонних ГРВІ, на сьогоднішній день є вкрай важливими для життя кожного з нас. Так само як і при появі симптомів вірусного захворювання, не варто займатися самолікуванням, а необхідно звернутися до лікаря, який при підтвердженні діагнозу ГРВІ призначить препарати прямої дії на вірус.Наприклад,  препарати, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, які пригнічують розмноження вірусів, знижують вірусне навантаження на організм і допомагають організму і імунній системі подолати інфекцію. Для захисту організму дитини від вірусів розроблена спеціальна дитяча форма – Флавовір сироп, який згідно  інструкції можна застосовувати від народження.

Таким чином, сьогодні доведеним вважається той факт, що на захворюваність COVID-19 впливає кількість контактів, серед яких основну небезпеку становлять безсимптомні хворі, визнані основними джерелами коронавірусу, особливо ті, які не дотримуються основних протиепідемічних вимог (соціальне дистанціювання і носіння масок). Саме ці фактори вважаються однією з причин того, що коронавірусну інфекцію досі не вдається локалізувати.

Вікторія Талько, д.м.н, професор, директор Інституту експериментальної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ; експерт з питань імунології, вірусології, і радіобіології