Противірусні препарати і доказова медицина: камені спотикання

Сучасна медицина сьогодні опинилася в непростій ситуації і фактично стоїть перед дилемою: з одного боку, необхідно визнати небезпеку вірусів і починати боротися з ними, а з іншого для цього практично немає ресурсів.

Сьогоднішній арсенал противірусних препаратів обмежується десятком найменувань, та й спектр показань для їх застосування обмежується лише важкими вірусними інфекціями, такими як вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція, грип і ще декілька нозологічних форм. При цьому кожен лікар знає, що кількість вірусних інфекцій в сотні разів більша.

Найбільш непроста ситуація з гострими респіраторними вірусними інфекціями, на які людство хворіє найчастіше, а більшість випадків захворювання лікуються симптоматично. Така схема прописана і в сучасних міжнародних протоколах, в яких від назви нозологій у вигляді, наприклад, ГРВІ, риновірусна або парагрипозна інфекція, відмовилися на користь синдромального діагнозу і переважно симптоматичного лікування.

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

При цьому картина з етіотропним лікуванням вірусних уражень дихальних шляхів виглядає ще сумніше: серед лідерів у лікуванні ГРВІ досі числяться антибіотики, інгібітори нейрамінідази, які впливають на наявний тільки у вірусу грипу фермент нейрамінідазу і виявляються марними при інших ГРВІ через відсутність у вірусів цього ферменту, а також різні імунотропні та імуностимулюючі засоби.

Перераховані препарати відсутні в сучасних протоколах лікування, однак це не заважає їх широкому призначенню. Наскільки виправдана, а головне безпечна для пацієнта, особливо повторно, така терапія, і чим загрожує обернутися залишене без специфічного етіотропного противірусного лікування ГРВІ в майбутньому, спрогнозувати досить складно.

У чому полягає проблема з противірусними препаратами?

Експерти виділяють дві ключові позиції, за якими медицині складно впоратися із завданням щодо розробки ефективних противірусних препаратів, здатних впливати на всі відомі на сьогоднішній день віруси і з часом не втрачати своїх властивостей. Це внутрішньоклітинна реплікація вірусу і використання ним ресурсів клітини для свого розмноження. Тому точок прикладання для медикаментозних засобів вкрай мало, при цьому пошук повинен вестися в напрямку суто вірусних мішеней, намагаючись залишити поза увагою саму клітину і не втручатися в її діяльність.

Читайте також: Вся правда про противірусні препарати

Ситуація ускладнюється ще й тим, що на перший погляд вірус влаштований вкрай просто: до його складу входить необхідний мінімальний набір молекул, які відповідають за подібні функції, дозволяючи вірусу проникати в клітину, відтворювати в ній багатотисячне потомство і залишати її, щоб заразити наступну і повторити цикл заново. Однак всупереч уявній простоті будова цих білків, що виконують по суті однакове завдання, у різних вірусів різна, вони відрізняється навіть у вірусів одного класу, що робить задачу по ефективному впливу на всіх одразу дуже складною.

Стратегія симптоматичного впливу на симптоми ГРВІ

У зв’язку з цим стратегія симптоматичного впливу на симптоми вірусної інфекції та лікування бактеріальних ускладнень у разі їх виникнення більше нагадує гру в рулетку. Проте вона до цього часу розцінюється як найбільш приваблива і легко здійсненна на практиці.

Те ж саме стосується й імунотропних препаратів, які сьогодні широко використовуються для лікування ГРВІ, незважаючи на наявність даних про те, що бездумне втручання в імунну систему пацієнтів, які часто застуджуються, не зовсім безпечне, а за результатами сучасних міжнародних досліджень, ще й шкідливе.

Стратегія усунення симптомів ГРВІ

І стратегія усунення симптомів ГРВІ також не виправдала себе, оскільки сучасні дані свідчать про те, що усунення проявів захворювання призводить до пригнічення імунітету, який захищається від вірусу, а не усунення самої причини. І здавалося б, – ось він привід до обґрунтування необхідності застосування противірусних засобів під час ГРВІ, а й тут все виявилося дуже плачевно: вірусів багато, а препаратів – украй мало.

Все, на що спромоглося людство в протистоянні вірусам ГРВІ, – озброїтися проти найнебезпечнішого – вірусу грипу, але на практиці і це виявилося малоефективним.

Методи боротьби з вірусними інфекціями

А останнім часом на порядку денному постало питання, що робити в ситуації, коли вірус викликає дуже важкі захворювання і боротися з ним потрібно тут і зараз, інакше наслідки можуть становити загрозу не тільки для здоров’я, але й життя людини.

З іншого боку, якщо існують настільки небезпечні віруси, наскільки адекватно ми оцінюємо загрози інших представників вірусного світу? І чи не настав час змінити ставлення до них і методів, що застосовуються для боротьби з вірусними інфекціями? А з огляду на високу мінливість і низьку прогнозованість штамів вірусів ГРВІ, які в найближчому майбутньому відвідають певну півкулю і будуть розведені та доповнені привезеними з іншої, наскільки стратегія тільки ізоляції і симптоматичного лікування буде ефективною і обґрунтованою з економічної точки зору? Можливо, доцільніше переорієнтувати погляди на пошук противірусних препаратів і глибше вивчення вже існуючих. Тим більше, що серед них є досить вивчені і апробовані в клінічній практиці лікарські засоби.

Доказова база противірусних препаратів на основі флавоноїдів

Сьогодні достатню доказову базу мають флавоноїдовмісні противірусні препарати, що містять активну діючу речовину – рідкий екстракт протефлазід. Їх дія спрямована на найбільш стабільну структуру вірусної частинки – фермент, який є тільки у вірусу і відсутній в клітині людини, що відповідає за копіювання генома, – ДНК-полімеразу у ДНК-вірусів і РНК-полімеразу у РНК-вірусів, до складу яких входить більшість представників сімейства ГРВІ. Таким чином вдається перервати цикл вірусного розмноження на етапі створення копій ДНК і РНК для майбутнього потомства, фактично зупиняючи його. Переривання внутрішньоклітинного розмноження вірусу в даному випадку означає переривання інфекційного процесу і прискорення очищення організму від вірусу.

За роки клінічного застосування препарату з активною діючою речовиною протефлазід була сформована достатня доказова база. Тільки за період 2000–2017 рр. було проведено понад 230 контрольованих порівняльних рандомізованих досліджень за участю понад 22 000 осіб. І сьогодні ці дослідження тривають, про що свідчать отримані нещодавно результати досліджень, що стосуються ефективності діючої речовини рідкого екстракту протефлазід щодо коронавірусів, які викликають захворювання у людини.

Так, зовсім недавно противірусний препарат з активною (діючою) речовиною протефлазід отримав підтвердження своєї ефективності щодо коронавірусу. З огляду на те, що коронавірус SARS СoV-2 є РНК-містким вірусом, логічно було б припустити, що діюча речовина, антивірусний вплив якої на фермент РНК-полімерази давно вивчений, активна і щодо нового вірусу. Це припущення і було успішно доведено низкою досліджень специфічної противірусної дії на коронавіруси (в тому числі на коронавірус SARS СoV-2, що виклакає захворювання COVID-19) в Німеччині, Іспанії та США за період пандемії 2020 року.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Таким чином, оцінюючи представлені на фармацевтичному ринку противірусні препарати з позицій доказової медицини, можна дійти висновку, що лише деякі з них відповідають необхідним вимогам. І одним з дійсно ефективних при поширених вірусних захворюваннях у людини виявився препарат з діючою речовиною протефлазід, підтвердженням чому є результати проведених клінічних досліджень.

Вікторія Талько

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.