Противірусні препарати і доказова медицина: камені спотикання

Противірусні препарати і доказова медицина: камені спотикання

Сучасна медицина сьогодні опинилася в непростій ситуації і фактично стоїть перед дилемою: з одного боку, необхідно визнати небезпеку вірусів і починати боротися з ними, а з іншого для цього практично немає ресурсів.

Сьогоднішній арсенал противірусних препаратів обмежується десятком найменувань, та й спектр показань для їх застосування обмежується лише важкими вірусними інфекціями, такими як вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція, грип і ще декілька нозологічних форм. При цьому кожен лікар знає, що кількість вірусних інфекцій в сотні разів більша.

Найбільш непроста ситуація з гострими респіраторними вірусними інфекціями, на які людство хворіє найчастіше, а більшість випадків захворювання лікуються симптоматично. Така схема прописана і в сучасних міжнародних протоколах, в яких від назви нозологій у вигляді, наприклад, ГРВІ, риновірусна або парагрипозна інфекція, відмовилися на користь синдромального діагнозу і переважно симптоматичного лікування.

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

При цьому картина з етіотропним лікуванням вірусних уражень дихальних шляхів виглядає ще сумніше: серед лідерів у лікуванні ГРВІ досі числяться антибіотики, інгібітори нейрамінідази, які впливають на наявний тільки у вірусу грипу фермент нейрамінідазу і виявляються марними при інших ГРВІ через відсутність у вірусів цього ферменту, а також різні імунотропні та імуностимулюючі засоби.

Перераховані препарати відсутні в сучасних протоколах лікування, однак це не заважає їх широкому призначенню. Наскільки виправдана, а головне безпечна для пацієнта, особливо повторно, така терапія, і чим загрожує обернутися залишене без специфічного етіотропного противірусного лікування ГРВІ в майбутньому, спрогнозувати досить складно.

У чому полягає проблема з противірусними препаратами?

Експерти виділяють дві ключові позиції, за якими медицині складно впоратися із завданням щодо розробки ефективних противірусних препаратів, здатних впливати на всі відомі на сьогоднішній день віруси і з часом не втрачати своїх властивостей. Це внутрішньоклітинна реплікація вірусу і використання ним ресурсів клітини для свого розмноження. Тому точок прикладання для медикаментозних засобів вкрай мало, при цьому пошук повинен вестися в напрямку суто вірусних мішеней, намагаючись залишити поза увагою саму клітину і не втручатися в її діяльність.

Читайте також: Вся правда про противірусні препарати

Ситуація ускладнюється ще й тим, що на перший погляд вірус влаштований вкрай просто: до його складу входить необхідний мінімальний набір молекул, які відповідають за подібні функції, дозволяючи вірусу проникати в клітину, відтворювати в ній багатотисячне потомство і залишати її, щоб заразити наступну і повторити цикл заново. Однак всупереч уявній простоті будова цих білків, що виконують по суті однакове завдання, у різних вірусів різна, вони відрізняється навіть у вірусів одного класу, що робить задачу по ефективному впливу на всіх одразу дуже складною.

Стратегія симптоматичного впливу на симптоми ГРВІ

У зв’язку з цим стратегія симптоматичного впливу на симптоми вірусної інфекції та лікування бактеріальних ускладнень у разі їх виникнення більше нагадує гру в рулетку. Проте вона до цього часу розцінюється як найбільш приваблива і легко здійсненна на практиці.

Те ж саме стосується й імунотропних препаратів, які сьогодні широко використовуються для лікування ГРВІ, незважаючи на наявність даних про те, що бездумне втручання в імунну систему пацієнтів, які часто застуджуються, не зовсім безпечне, а за результатами сучасних міжнародних досліджень, ще й шкідливе.

Стратегія усунення симптомів ГРВІ

І стратегія усунення симптомів ГРВІ також не виправдала себе, оскільки сучасні дані свідчать про те, що усунення проявів захворювання призводить до пригнічення імунітету, який захищається від вірусу, а не усунення самої причини. І здавалося б, – ось він привід до обґрунтування необхідності застосування противірусних засобів під час ГРВІ, а й тут все виявилося дуже плачевно: вірусів багато, а препаратів – украй мало.

Все, на що спромоглося людство в протистоянні вірусам ГРВІ, – озброїтися проти найнебезпечнішого – вірусу грипу, але на практиці і це виявилося малоефективним.

Методи боротьби з вірусними інфекціями

А останнім часом на порядку денному постало питання, що робити в ситуації, коли вірус викликає дуже важкі захворювання і боротися з ним потрібно тут і зараз, інакше наслідки можуть становити загрозу не тільки для здоров’я, але й життя людини.

З іншого боку, якщо існують настільки небезпечні віруси, наскільки адекватно ми оцінюємо загрози інших представників вірусного світу? І чи не настав час змінити ставлення до них і методів, що застосовуються для боротьби з вірусними інфекціями? А з огляду на високу мінливість і низьку прогнозованість штамів вірусів ГРВІ, які в найближчому майбутньому відвідають певну півкулю і будуть розведені та доповнені привезеними з іншої, наскільки стратегія тільки ізоляції і симптоматичного лікування буде ефективною і обґрунтованою з економічної точки зору? Можливо, доцільніше переорієнтувати погляди на пошук противірусних препаратів і глибше вивчення вже існуючих. Тим більше, що серед них є досить вивчені і апробовані в клінічній практиці лікарські засоби.

Доказова база противірусних препаратів на основі флавоноїдів

Сьогодні достатню доказову базу мають флавоноїдовмісні противірусні препарати, що містять активну діючу речовину – рідкий екстракт протефлазід. Їх дія спрямована на найбільш стабільну структуру вірусної частинки – фермент, який є тільки у вірусу і відсутній в клітині людини, що відповідає за копіювання генома, – ДНК-полімеразу у ДНК-вірусів і РНК-полімеразу у РНК-вірусів, до складу яких входить більшість представників сімейства ГРВІ. Таким чином вдається перервати цикл вірусного розмноження на етапі створення копій ДНК і РНК для майбутнього потомства, фактично зупиняючи його. Переривання внутрішньоклітинного розмноження вірусу в даному випадку означає переривання інфекційного процесу і прискорення очищення організму від вірусу.

За роки клінічного застосування препарату з активною діючою речовиною протефлазід була сформована достатня доказова база. Тільки за період 2000–2017 рр. було проведено понад 230 контрольованих порівняльних рандомізованих досліджень за участю понад 22 000 осіб. І сьогодні ці дослідження тривають, про що свідчать отримані нещодавно результати досліджень, що стосуються ефективності діючої речовини рідкого екстракту протефлазід щодо коронавірусів, які викликають захворювання у людини.

Так, зовсім недавно противірусний препарат з активною (діючою) речовиною протефлазід отримав підтвердження своєї ефективності щодо коронавірусу. З огляду на те, що коронавірус SARS СoV-2 є РНК-містким вірусом, логічно було б припустити, що діюча речовина, антивірусний вплив якої на фермент РНК-полімерази давно вивчений, активна і щодо нового вірусу. Це припущення і було успішно доведено низкою досліджень специфічної противірусної дії на коронавіруси (в тому числі на коронавірус SARS СoV-2, що виклакає захворювання COVID-19) в Німеччині, Іспанії та США за період пандемії 2020 року.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Таким чином, оцінюючи представлені на фармацевтичному ринку противірусні препарати з позицій доказової медицини, можна дійти висновку, що лише деякі з них відповідають необхідним вимогам. І одним з дійсно ефективних при поширених вірусних захворюваннях у людини виявився препарат з діючою речовиною протефлазід, підтвердженням чому є результати проведених клінічних досліджень.

Вікторія Талько