Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій є найбільш обговорюваною темою не лише в лікарському середовищі, а й серед пересічних громадян. Що краще, які препарати справді допомагають, а які не варто застосовувати, а якщо вакцинуватися, а може нічого не робити і нехай імунна система сама розбирається – навколо цих та інших питань точаться запеклі дискусії на інтернет-форумах. Про це пише MedOboz.
Більшість апелює до доказової медицини, не до кінця розуміючи її значення. У цій статті ми розберемося, чому така ситуація виникла щодо противірусних препаратів і як вона співвідноситься з реальністю.
Потрібно сказати, що така картина спостерігається не тільки навколо противірусних препаратів: навколонаукова інтернет-спільнота активно рецензує лікування багатьох інших захворювань. А все тому, що сучасна терапія захворювань вимагає дотримання протоколів, створених на основі даних клінічних досліджень. І не якихось, а багатоцентрових подвійних сліпих порівняльних або плацебо-контрольованих, де можна оцінити їх ефективність і безпеку.
Дослідження противірусних препаратів
Якщо не вдаватися в подробиці та мудрі терміни, якими оперують фахівці, то такі дослідження проводяться одночасно в декількох клініках за участю великої кількості пацієнтів, розділених на дві групи, одна з яких приймає досліджуваний препарат, а друга – препарат порівняння або плацебо-препарат.
Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії
Про те, які пацієнти яким препаратом лікуються, невідомо дослідникам (тому ці дослідження «сліпі»), щоб виключити суб’єктивність оцінки такого лікування. Чи потрібно говорити, що в реальному житті такі дослідження тривають роками, а їхні результати не завжди є остаточним вердиктом, оскільки можливе виявлення нових властивостей досліджуваних препаратів, які можуть реально допомогти в боротьбі із захворюваннями, а значить, потрібно досліджувати далі. Ось і виходить, що дані, якими оперували декілька років тому і на підставі яких висловлювалися «авторитетні думки і судження», на сьогоднішній день можуть бути застарілими.
Противірусні препарати також потрапили до переліку засобів, яким громадська думка дорікає в недостатній доведеності. Чому виникла така ситуація? З одного боку, ми схильні вірити будь-яким авторитетам, які можуть не бути фахівцями в галузі вірусології і не практикувати в лікуванні вірусних захворювань.
По-друге, до самих вірусних захворювань досить велика частина суспільства ставиться скептично (ті ж ковід-дисиденти), вважаючи їх чимось несерйозним і не потребуючим лікування.
Читайте також: Нетоксичні та з противірусними механізмами дії: цікаві факти про флавоноїди
І по-третє, у нас досі поширена практика самолікування, що полегшується доступністю в аптеках препаратів, які за кордоном не купиш без рецепту від лікаря. Тому стало модним мати власну думку з приводу багатьох людських хвороб і способів їх лікування, а рекомендації лікаря перевіряти на інтернет-форумах.
До чого призводить така ситуація?
До того, що людина сама про те не підозрюючи підвищує власний ризик важкого перебігу вірусного захворювання і розвитку численних ускладнень, які не просто вимагають призначення антибіотиків, але й несуть загрозу формування інших, більш серйозних захворювань.
Медична наука не стоїть на місці, й сьогодні все частіше говорять про те, що вірусам та їх впливу на людський організм приділялося надто мало уваги. За аналогією з бактеріями, які ще сто з гаком років тому не вважалися проблемою, сьогодні ніхто не ризикне залишити бактеріальне захворювання без антимікробних засобів. Те саме на нас чекає і щодо вірусів, для яких настає зоряний час.
Читайте також: Дослідження противірусної активності діючої речовини протефлазід щодо коронавірусів, включаючи SARS-CoV-2
Сьогодні доведено, що віруси викликають онкологічні захворювання, вражають печінку, серце, головний мозок, здатні запускати алергічні та автоімунні процеси. Для багатьох захворювань, причини яких ще донедавна були «не з’ясовані», сьогодні активно обговорюється вірусний чинник. Все це свідчить про те, що рано чи пізно питання призначення спрямованого проти вірусу препарату стане ребром. Ось тільки чи будемо ми готові прийняти цей факт або будемо традиційно по-старому піддавати сумнівам очевидні речі?
Чому на віруси так складно впливати?
Основна причина криється в їх мінливості. Якщо досі й були спроби вплинути на вірус, то тільки щодо грипу. А що з іншими представниками сімейства ГРВІ? Традиційно методи їх лікування обмежуються постільним режимом і рясним теплим питтям. І тільки при приєднанні бактеріальних ускладнень починається етіотропне лікування. А можна й не чекати, поки на зміну вірусам прийдуть бактерії, і починати діяти вже з перших годин появи симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції.
З чого почати?
Звичайно ж зі зміни ставлення до лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій та переходу від практики самолікування до лікування під наглядом лікаря. Людям, які занадто сумніваються в лікарях, варто заздалегідь знайти фахівця, щоб не змінювати його в процесі лікування.
Чи варто довіряти сучасним противірусним препаратам?
Однозначно, так. Сьогодні багато лікарських засобів пройшли доклінічні ( вивчення специфічної дії на конкретні віруси) і клінічні дослідження, під час яких ефективність і безпека препаратів отримали міжнародне схвалення. Взяти до прикладу прямі противірусні препарати, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Їх не обійшла стороною істерія з недостатньо доведеною ефективності. Тим часом, на рахунку цих противірусних засобів роки застосування в лікуванні ГРВІ, безліч проведених клінічних досліджень, в тому числі й за кордоном.
Читайте також: Як флавоноїди впливають на коронавірус SARS-CoV-2: закордонні дослідження
Так, зовсім недавно противірусний препарат з активною (діючою) речовиною протефлазід отримав підтвердження своєї ефективності щодо коронавірусу. З огляду на те, що коронавірус SARS СoV-2 є РНК-містким вірусом, логічно було б припустити, що діюча речовина, антивірусний вплив якої на фермент РНК-полімерази давно вивчений, активна і щодо нового вірусу. Це припущення і було успішно доведено низкою досліджень специфічної противірусної дії на коронавіруси (в тому числі на коронавірус SARS СoV-2, що виклакає захворювання COVID-19) в Німеччині, Іспанії та США за період пандемії 2020 року.
І наостанок хотілося б відзначити, що питання, яке непокоїть всіх прихильників доказової медицини: які препарати мають достатню доказову базу, щоб бути ефективними при вірусних інфекціях, – можна перефразувати наступним чином: чи є молекула-панацея від усіх вірусних бід. Якщо серйозно, всі противірусні препарати, що пройшли національну процедуру реєстрації, отримали реєстраційне свідоцтво на право реалізації в аптеках.
Читайте також: Досвід застосування вітчизняного противірусного препарату у клініці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України
Людство з давніх часів звикло не піклуватися про своє здоров’я, не приділяти належної уваги способу свого життя і його впливу на здоров’я, а при виникненні проблем очікує від медицини дива у вигляді чарівної пігулки. І парадокс: коли лікар призначає препарат, який має офіційну реєстрацію в Україні з показанням, як препарат прямої противірусної дії на віруси ГРВІ, пацієнт починає сумніватися в компетенції фахівця, підозрює його в корисливих мотивах замість того, щоб просто пролікуватися. Проблема очевидно полягає не в вірусах і не в препаратах проти них, а в нас самих.
Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедрою клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика