Covid-19 може поширюватися із дрібними краплями, які видихає людина
Минуло вже два місяці від виходу статті-маніфесту в журналі Lancet «Десять наукових доказів на підтримку повітряного поширення SARS-CoV-2». Викладена там інформація, на думку, наприклад, Євгена Комаровського мала стати революцією і сенсацією – і серйозно змінити нинішні підходи до індивідуального захисту…
З чого все починалось
15 квітня 2021 року на сайті найстарішої й найавторитетнішої групи медичних наукових журналів The Lancet вийшла стаття «Ten scientific reasons in support of airborne transmission of SARS-CoV-2», автори якої – вірусологи з університетів Англії, США й Канади.
Стаття підсумувала наявні докази того, що повітряно-аерозольний шлях – найважливіший, провідний шлях передачі COVID-19. І це повністю змінює всі уявлення про коронавірус, які були досі.
Адже весь перший рік пандемії говорили: вірус поширюється, по-перше, через краплі та бризки, які вилітають у повітря при кашлі, чиханні, мовленні, але не «висять» у повітрі довго, падають недалеко, максимум, за метр від хворого. А по-друге, вірус поширюється через дотики до поверхонь, на які ці краплі потрапили.
Проти першого шляху ми досі носимо маски. Проти другого шляху торік старанно застосовували антисептики, дезінфекцію і навіть рукавички.
Через кілька місяців після початку пандемії вчені довели, що поверхні для коронавірусу – рідкісний шлях передачі. А ось повітряно-крапельний шлях усе ще вважають головним способом інфікування.
Стаття, про яку йдеться навела одразу десять доказів того, що в реальності головний шлях поширення коронавірусу – НЕ повітряно-крапельний, А повітряно-аерозольний.
І ВООЗ уже 30 квітня додала цю інформацію до своїх базових описів коронавірусу, американський регулятор CDC зробив те саме 7 травня.
Аерозольне та крапельне інфікування: чим вони відрізняються?
Головна відмінність така:
- Краплі (їх середній діаметр 50-100 мікрометрів) майже одразу падають поблизу від інфікованого. До них близькі за властивостями і частинки діаметром 5-50 мікрометрів, які повільно осідають – швидкість цього процесу залежить від динаміки навколишнього повітря, імпульсу видиху та інших факторів.
- Аерозольні частинки (за складом ті ж краплі, тільки середнім діаметром лише 1-5 мікрометрів) здатні перебувати у повітрі декілька годин. А ще вони можуть поширюватися разом із потоком повітря на десятки метрів.
Раніше вже були відомі збудники хвороб із повітряно-аерозольним поширенням, окрім крапельного. Це «леткі вірусні інфекції»: кір, краснуха, свинка і, звісно, вітряна віспа (прикметник «вітряна» саме і означає високу леткість збудника). А також «леткі бактеріальні інфекції»: коклюш, туберкульоз.
Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії
Майже всі найвідоміші епідемії минулого теж були аерозольними вірусними інфекціями – наприклад, натуральна віспа; або аерозольними бактеріальними інфекціями – наприклад, скарлатина, дифтерія, чума.
Є загальноприйнята серед медиків думка, яка незмінно підкріплювалися спостереженнями: якщо хвора на вітрянку дитина з’являється у закритому приміщенні, де є інші діти, тоді захворює більшість дітей, які ще не мають імунітету до вітрянки.
Хвора дитина при цьому може не чхати, не кашляти. А інфіковані від неї можуть до неї жодного разу не наблизитися ближче ніж на десять-двадцять метрів – летким вірусним інфекціям цього досить.
ТОП-10 аргументів, що СOVID-19 – аерозольна інфекція
Аргумент 1. Зафіксовані масові зараження СOVID-19 суперрозповсюджувачами, з якими у заражених не було тісних контактів
Суперспредери – люди, які розповсюджують коронавірус набагато ефективніше, ніж решта – здебільшого передавали інфекцію в барах, на концертах, на виробництві.
Читайте також: Чи можна повторно заразитися СOVID-19: нові штами, хвороба після вакцини і клітинний імунітет
Багаторазово зафіксовані випадки таких масових заражень від одного розповсюджувача, при яких не всі заражені підходили так близько до суперспредера, як це необхідно для повітряно-крапельного шляху.
Аргумент 2. Зафіксована передача SARS-CoV-2 між постояльцями сусідніх кімнат готелю, які жодного разу не контактували одне з одним безпосередньо
Цей випадок описаний у Новій Зеландії, громадяни якої повернулися на батьківщину і згідно із законом були відправлені на карантин в один із готелів. Як нагадують автори статті-маніфесту, довести аерозольну передачу вірусу кору свого часу вдалося у точно таких самих умовах.
Аргумент 3. Безсимптомні носії не чхають і не кашляють – а коронавірус добре передають
Передача інфекції від людей, які не мають симптомів, складає понад половину заражень – згідно з останніми підрахунками, 59%. Складно пояснити повітряно-крапельним шляхом таку активність вірусу без чхання та кашлю.
Аргумент 4. Коронавірус найбільше поширюється у приміщеннях
Аналіз зафіксованих місць передачі інфекції показав, що ризик зараження коронавірусом у приміщенні у 18 разів вищий, ніж під відкритим небом. У повітряно-крапельного шляху такого розподілу немає. Краплі падають на вулиці та в будинках однаково. А ось аерозолі з нашого дихання миттєво розсіюються на вулиці (наприклад, у холодному повітрі аерозоль теплого подиху швидко йде вгору), і тому леткі вірусні інфекції набагато рідше передаються під відкритим небом.
Аргумент 5. Для добре захищених медиків повітряно-крапельний шлях передачі майже виключений – а зараження все одно реєструються
В одній із лікарень Бостона в усіх випадках зараження проводилося секвенування геному вірусів, що дозволяло точно визначити розповсюджувача і інфікованих саме від нього. Виявилося, що два медпрацівника заразилися від свого пацієнта, незважаючи на безперервне носіння масок та окулярів.
При повітряно-крапельному шляхи зараження в цій ситуації було б малореально. При аерозольному – це цілком імовірно.
Аргумент 6. Життєздатний SARS-CoV-2 детектується у повітрі
З’явилися перші фіксації того, що життєздатний коронавірус вдалося виявити у повітрі. І не тільки у повітрі лікарні, але і в автомобілі.
Аргумент 7. Коронавірус детектується у вентиляційних системах, до яких не могли потрапити краплі
У лікарні Упсальского університету (Швеція) генетичний матеріал SARS-CoV-2 було виділено у фільтрах вентиляційної системи. Ці фільтри висіли категорично поза доступності крапель і бризок від пацієнтів або медиків.
Аргумент 8. Проведено успішний експеримент на тваринах із аерозольного зараження коронавірусом
У березні 2021 року нідерландські вчені успішно передали SARS-CoV-2 від одного тхора іншому – хвора і здорова тварини жили у клітках, далеко віддалених одна від одної і закритих іззовні. Між клітками був облаштований повітропровід із вигинами, які не давали просунутися краплях – але не заважали повітрообміну між клітками.
Аргумент 9. Немає переконливих аргументів проти аерозольної передачі коронавірусу
Аргумент 10. Докази важливості інших шляхів передачі не унікальні для цих шляхів
Єдиний аргумент на користь повітряно-крапельного шляху передачі SARS-CoV-2 – часті зараження при близькому спілкуванні з хворим – не суперечить аерозольному шляху інфікування. Названий аргумент вагомий лише одразу для двох способів повітряної передачі вірусу – а не для одного повітряно-крапельного шляху.
А значить, такі зараження взагалі не є доказом, що вірус передавався саме у краплях.
Що це все означає?
- Маски при аерозольній інфекції можна скасовувати.
Медичні маски створені для запобігання повітряно-крапельному шляху інфікування, а не аерозольному.
Найхарактерніший приклад: якщо ми не сидимо в масці безперервно в офісі, у ліфті, а хоч на мить її знімаємо – аерозольний спосіб негайно привносить коронавірус у наші дихальні шляхи від хворих осіб, які бували у цьому будинку (навіть не в цьому приміщенні) в останні 3 години.
Читайте також: Перехворіти на COVID-19 – не завжди означає одужати
А якщо хворі ми – і зняли ненадовго маску – аерозольні частинки з нашого дихання годинами і на багатьох десятках метрів передаватимуть колегам і гостям вірус.
Все це не означає, що маску треба носити ще регулярніше. Все одно деякі аерозольні частинки з нашого дихання проходять «в обхід» маски при нещільному її приляганні до обличчя.
- Соціальна дистанція у 1,5 метра при аерозольній інфекції не має сенсу
Виключно заради крапель під час пандемії винайдена соціальна дистанція – адже повітряно-крапельна передача неможлива на відстані понад метр від хворого. Натомість аерозольна передача, наприклад, вітряної віспи була зафіксована вченими на відстані 50-60 метрів.
Звісно, зараження на відстані до 10 метрів і при аерозольному шляху набагато ймовірніше, ніж на довших дистанціях. Однак побачити різницю при цьому способі між відстанями, скажімо, 0.5 метра, 1,5 метра, 2,5 метра, 5 метрів – практично неможливо.
Для аерозольних часток не треба великої енергії, аби подолати такі відстані. Досить рядових коливань повітря, наприклад, при проході людей.
Читайте також: Індійський штам – у всьому світі: що варто знати про нову мутацію коронавірусу
А головне, що аерозольним частинкам, які висять годинами в повітрі і в яких є життєздатний коронавірус, взагалі не треба самим переміщатися. Вони можуть висіти на одному місці, поки в цю хмару із вмістом аерозолю з подихів хворого не зайде нова людина.
Таким чином, і повністю порожній невентильований салон кафе може стати місцем передачі вірусу.
А ось за впритул зайнятими столиками на вулиці у вітряний або дощовий день передача аерозолю, що містить віруси, малореальна.
- Провітрювання, вентиляція, зволоження – наше все
Ще в позаминулому ХІХ столітті у ході боротьби з туберкульозом виявили, що провітрювання, припливна вентиляція, максимально часте перебування на свіжому повітрі практично до нуля зменшували переходи цієї аерозольної інфекції від носіїв активної форми хвороби.
Аналогічні спостереження у ХХ столітті були зроблені для кору, скарлатини, вітрянки та інших летких інфекцій.
Також завжди зменшує аерозольне поширення інфекцій значне зволоження повітря у поєднанні з вентиляцією (і тільки в поєднанні).
Тут усе просто: аерозолі дихання у зволоженому понад 50% повітрі негайно обростають молекулами води і твердими мікрочастинками з рухомого повітря (невидимим оку пилом), швидко стають важчими за повітря і безславно осідають, пікірують униз – унеможливлюючи класичне аерозольне інфікування. Чим вологіше, тим швидше аерозоль дихання вбиратиме вологу повітря і падатиме.
Якщо, як то кажуть, «дощ змиває всі сліди» – то зволожувач із прочиненою кватиркою змивають усі інфекційні сліди з повітря наших приміщень.
А ось кондиціонери і вентилятори, які лише «ганяють» наявне у приміщенні повітря, діють точно навпаки: допомагають вірусомісткому аерозолеві подорожувати по всіх закутках приміщення. А то і висушують повітря, заважаючи аерозолю обважніти і впасти.
Пам’ятка наостанок
Нагадаємо, що носіння масок усе-таки офіційно не скасоване майже ніде у світі. І соціальна дистанція усе ще часто потрібна.
Тому, якщо ви не мешканець Ізраїлю, дотримуватися цих правил доведеться все одно – незважаючи на знання про аерозольний шляху передачі вірусу.
Але якщо ми хочемо використовувати щось реально впливаюче на ймовірність зараження – нам варто:
- Якомога менше використовувати неприпливну вентиляцію й кондиціонування.
- Якомога частіше й довше провітрювати приміщення – навіть спекотними днями.
- При цьому не дозволяти вологості у приміщеннях падати нижче 50%-60%, для чого використовувати зволожувачі.
- Якомога більше бути під відкритим небом, а не у приміщеннях.
Як сказав із цього приводу доктор Євген Комаровський: «Усі заходи, які можна проводити на свіжому повітрі – слід проводити на свіжому повітрі. Датчики вуглекислого газу зробити обов’язковими, налагодити їх виробництво. Фахівці з вентиляційних систем потрібні. Усе це реально дозволяє врятувати життя. І головне – прочиняйте вікна. У класах, будинках, у транспорті. Хто боїться протягу – нехай учиться жити із протягами. Без забезпечення нормальної вентиляції ми з цієї історії не виберемось».
Олег Кочевих, журналіст