Резистентність збудників ГРВІ та способи подолання проблеми

За останні десятиліття в усьому світі відзначається зростання стійкості збудників інфекційних захворювань до лікарських засобів, що застосовуються для боротьби з ними. Незважаючи на те, що медична спільнота більше переймається проблемою антибіотикорезистентності ключових мікроорганізмів і всі зусилля спрямовує на те, щоб стримати її зростання, не меншу актуальність має і зростання стійкості вірусів до наявних сьогодні противірусних препаратів.

В умовах значної обмеженості противірусних засобів, які доведено пригнічують вірусну активність, подальше стрімке наростання резистентності загрожує залишити людство без засобів етіотропної противірусної терапії та унеможливить адекватне лікування вірусних захворювань, особливо в групах ризику.

Читайте також: Біль, оніміння і “мурашки”: полінейропатії після грипу та ГРВІ

На даний час груп препаратів для специфічної противірусної терапії гострих респіраторних вірусних інфекцій, представлених на українському фармринку, лише дві: похідні адамантану та інгібітори нейрамінідази. Ці засоби показані для застосування у хворих з грипозною інфекцією, оскільки мішенями їх впливу є специфічні локуси вірусних молекул, наявних тільки у вірусів грипу. Для похідних адамантану – це М2-канал, а для інгібіторів нейрамінідази – вірусна нейрамінідаза. Застосування зазначених препаратів дозволяє переривати один із етапів життєвого циклу вірусу грипу та загальмувати інфекційний процес.

Однак із високоселективним впливом противірусних препаратів все не так просто. З одного боку, їх ефективність достатньо вимірювана в клінічних дослідженнях, як того вимагає доказова медицина. А з іншого, прицільний вплив на певну вірусну молекулу приводить до швидкого формування резистентності вірусу до препарату, якщо обрана ціль мало консервативна, тобто схильна до мутаційним змін. Так сталося з похідними адамантану, до яких реєструється резистентність більшості (90%) штамів вірусів грипу.

До інгібіторів нейрамінідази стійкість наразі невисока, і ВООЗ впроваджує стратегії, щоб зберегти чутливість до них вірусів грипу, але ніхто не дасть гарантії, що в майбутньому вона не буде наростати, оскільки ці препарати широко застосовуються в клінічній практиці для лікування і профілактики грипу.

Чим небезпечна резистентність вірусів до наявних противірусних препаратів?

По суті тим самим, що і загроза входження людства в постантибіотичну еру, коли низька ефективність або її відсутність у антибіотиків не дозволить адекватно лікувати поширені бактеріальні захворювання і людство виявиться нездатним позбутися від них. З противірусними препаратами така ж історія: виведення з дії чергової групи препаратів загрожує людству залишитися беззахисним перед найбільш небезпечними вірусами. У повсякденній практиці інфікування резистентними штамами вірусів ускладнює перебіг захворювання, підвищує ризик ускладнень і несприятливих наслідків, а у хворих з коморбідними станами – збільшує ймовірність загострення хронічного захворювання.

Які сьогодні в світі використовуються стратегії щодо стримування темпів зростання стійкості вірусів?

На даний час основний приціл робиться на те, щоб препарати специфічної противірусної терапії застосовувалися виключно при підтверджених випадках грипу або у хворих групи ризику з профілактичною метою при підтвердженому контакті з хворим на грип.

Така стратегія покликана вберегти наявні противірусні засоби від формування резистентності з боку вірусів грипу до них, хоча на практиці її здійснити складно.

Крім того, має значення і застосування лікувальних доз препаратів та витримування необхідних термінів противірусної терапії, тому що при порушеннях режиму прийому препаратів є ризик формування резистентних штамів вірусів у такого пацієнта.

Ще однією стратегією можна назвати пошук нових молекул, що володіють противірусною активністю. Але такі дослідження займають багато часу, на розробку нового препарату йде в середньому до 5 років, тому, як показує досвід, людство поки відстає від швидкозмінюваних та нарощуючих лікарську стійкість вірусів.

Читайте також: Грип і небезпечний цитокіновий шторм: причини і наслідки

Очевидно, що ефективність лікування ГРВІ безпосередньо пов’язана з ефективністю противірусного препарату, який в повній мірі пригнічує вірусну реплікацію, а не стимулює селекцію резистентних штамів вірусів. У такій ситуації препарати для специфічної противірусної терапії повинні призначатися відповідно до показань, тобто коли в організм хворого потрапив саме той вірус, щодо якого противірусний препарат ефективний. Варіант «емпіричної противірусної терапії» з такими вузькодіючими препаратами, як адамантани та інгібітори нейрамінідази, не працює і загрожує формуванням вірусної резистентності.

Яким може бути рішення проблеми зі стримування зростання лікарської резистентності вірусів?

Виходом із ситуації в умовах невизначеності вірусного збудника або неможливості його ідентифікації у конкретного пацієнта є застосування противірусних препаратів з полімішеневим впливом на вірусні частки та їх найбільш консервативні молекули – вірусні ферменти полімерази. Крім того, до природних сполук, до яких відносяться флавоноїди, в силу свого природного походження віруси практично не виробляють стійкості. Це дозволяє поставити флавоноїдовмісні противірусні препарати в один ряд з синтетичними противірусними засобами.

Одними з таких засобів є прямі противірусні препарати, до складу яких входить активна (діюча) речовина – рідкий екстракт протефлазід. Його дія полягає в блокуванні вірусних ДНК і РНК-полімераз – ферментів, мутації в яких виключені, інакше віруси не зможуть відтворювати самих себе в інфікованих клітинах. Крім того, він володіє антинейрамінідазною активністю, що в разом із пригніченням РНК-полімерази забезпечує подвійний інгібуючий вплив на вірус грипу.

Таким чином, проблема зростаючої резистентності вірусів до специфічних противірусних засобів змушує клініциста виважено підходити до їх призначення і більш активно застосовувати препарати з прямим і полімішеневим впливом на причину захворювання.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.