Ймовірність повторного зараження СOVID-19 набагато вища, ніж здавалося

Ймовірність повторного зараження СOVID-19 набагато вища, ніж здавалося

У перший рік пандемії повторні зараження одним і тим самим штамом коронавірусу сприймалися як рідкість, як «виняток, що підтверджує правило». А правило вбачали в тому, що антитіла вдруге захворіти шансу не дають. Проте навесні-влітку 2021 року виявилося, що це не так.

Дослідження 11 тисяч перехворілих у Данії

У березні 2021 року в одному з журналів медичної медіагрупи The Lancet опубліковано дослідження про повторні зараження СOVID-19 у Данії.

Експеримент провели за допомогою щомісячних ПЛР-тестів і серологічної діагностики імунітету понад 520 тисяч (!) данців. Їх діагностували спочатку в першу хвилю пандемії, навесні-2020 (11 727 з них тоді хворіло на СOVID-19), а потім тих самих людей тестували у другу хвилю, восени і взимку 2020/2021 років.

Фактична кількість повторних заражень була так само вкрай малою, як ми і звикли за останній рік – 0,65% (72 захворілих удруге з 11 727 хворих навесні минулого року).

Однак учені провели і детальний аналіз ймовірності зараження при даному титрі антитіл, стані клітинного імунітету й загальному стані організму для різних вікових груп – і ось що виявили:

  • в середньому «захист від повторного зараження склав 78,8% – 80,5%.
  • серед осіб віком понад 65 років захист від повторного інфікування склав 47,1%.
  • не виявлено різниці у захисті від повторного зараження за статтю (чоловіки 78,4% проти жінок 79,1%) або свідоцтв зниження захисту з плином часу (3–6 місяців спостереження 79,3% проти ≥7 місяців спостереження 77,7% ).

Інтерпретація авторами отриманих чисел така: «Наші результати можуть допомогти у прийнятті рішень на підтримку вакцинації раніше інфікованих людей, оскільки не можна покладатися на природний захист, особливо серед літніх людей».

Ще раз подивимося на ці числа з іншої сторони – не скільки осіб захищені, а скільки захисту не мають. Як неважко порахувати, понад 20% перехворілих людей зрілого віку і понад 50% перехворілих літніх данців могли повторно заразитися СOVID-19 через півроку після першої хвилі епідемії. Або навіть через три місяці – автори пишуть, що не виявили змін імунітету між тестами через 3, 6 і понад 7 місяців після захворювання.

Дослідження 6 тисяч перехворілих медиків у Англії

Зрозуміло, це не єдиний подібний експеримент, просто він наймасовіший і тому переконливий. А трохи раніше, у січні-2021, аналогічні числа опублікували у Великобританії. Правда, на помітно меншій, але теж дуже великій кількості учасників дослідження – в експерименті взяли участь 20 тисяч британських медпрацівників.

Тут цікаво, що тести здавалися так часто (щодватижні протягом пів року), що були виявлені безсимптомні повторні захворювання. Їх виявилося у 2,5 рази більше, ніж симптомних:

У період з червня до листопада 2020 року дослідники за допомогою щомісячних серологічних (на антитіла) тестів і тестів ПЛР двічі на місяць контролювали рівень інфікування у тих, хто був інфікований вірусом до червня. Серед 6 614 осіб, які перенесли хворобу навесні 2020 року, вони виявили 44 повторні інфекції, зокрема, 13 симптомних випадків і 31 безсимптомний випадок“.

За рівнем антитіл автори дослідження дійшли висновку, що попередній вплив SARS-CoV-2 забезпечує 75% захисту від безсимптомної повторної інфекції і 94% захист від симптомної повторної інфекції.

Дослідження 180 перехворілих новобранців ВМФ США

У квітні 2021 року оприлюднені результати так само, як і в Англії, багаторазових (щодватижні) і ще триваліших (7 місяців, травень–листопад 2020 року) серологічних досліджень на антитіла до SARS-CoV-2 понад 3 тисяч новобранців морської піхоти США.

Із 189 рядових, які виявилися при першому тесті серопозитивними (вже перехворіли), за час спостережень 19 морпіхів (це цілих 10%) захворіли ще раз, а ще 19 новобранців вже незабаром не мали достатнього титру захисних антитіл і цілком могли б інфікуватися знову.

Читайте також: Дослідження противірусної активності діючої речовини протефлазід щодо коронавірусів, включаючи SARS-CoV-2

Отже, у тісних умовах казарм для новобранців виявлено 20% ймовірності захворіти вдруге – і це у 18-20-річних хлопців з імунітетом сильнішим середньостатистичного.

Втім, за час спостережень у перший раз пандемічною хворобою перехворіли аж 48% учасників: фактично кожен другий спостережений новобранець.

Як пишуть автори спостережень, «антитіла, індуковані первісною інфекцією, не гарантують ефективної нейтралізації SARS-CoV-2. Ці результати можуть мати значення для оптимізації стратегій масової вакцинації».

15 тисяч можливих реінфекцій в Англії

17 червня 2021 року на порталі уряду Великобританії gov.uk оприлюднені такі дані:

«Протягом усієї пандемії в Англії виявлено 15 893 можливих повторних зараження SARS-CoV-2 (можливе повторне зараження ідентифікується, якщо є повторні позитивні результати тесту в одної людини через понад 90 днів).

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

З них виявлено 478 ймовірних повторних інфекцій (ймовірна реінфекція ідентифікується, коли секвенування геному другого зараження визначає варіант, що не циркулював під час першого зараження).

З них є 53 підтверджених повторних зараження (підтверджена реінфекція – це наявність секвенованих геномів для обох заражень, і ці послідовності мають відмінності)».

Генетичний доказ повторного зараження одним штамом

Гамбія – маленька (2,5 млн осіб) західноафриканська країна, в якій коронавірусна хвороба і близько не досягла епідемічного рівня – зафіксовано всього 6 тисяч перехворілих на кінець червня 2021 року.

Звісно, виникає підозра, що в подібних бідних країнах багато цілком симптомних випадків у провінції просто не послужили підставою для звернення до лікарів. Але навіть якщо уявити, що реальних симптомних випадків учетверо більше, все одно це буде лише 1% населення Гамбії.

Вчені ще рік тому зацікавилися слабким поширенням пандемії у низці африканських регіонів – і шляхом масового тестування виявили, що там хвороба поширюється не менш активно, ніж усюди, але в більшості випадків безсимптомно (мабуть, через расово-генетичні причини).

А принагідно, як випливає з публікації від 3 червня 2021 року, було виявлено і повторні зараження. Так, група гамбійських вчених вибрала 460 добровольців з позитивним тестом на SARS-CoV-2 для секвенування геному коронавірусу і наступних спостережень. Під час цих наступних спостережень виявилися 2 повторних зараження, геноми вірусу в обох випадках були теж секвеновані.

Читайте також: Як флавоноїди впливають на коронавірус SARS-CoV-2: закордонні дослідження

Геноми виявилися аналогічними і філогенетичними щодо першого зараження. Філогенетичний – це значить, що геном вірусу майже такий самий, який інфікував цих людей вперше (значить, штам вірусу все ще той самий), але все-таки геном має одиничні мутації, яких перший раз не було (значить, це вже не перший вірус , який персистентно ховався в організмі, а новий: хоч він і майже ідентичний, але він прийшов ззовні):

«Ми філогенетично підтвердили дві реінфекції у гамбійок, які не мають хронічних захворювань, віком 31 і 36 років з часовим лагом 5 місяців і 6 місяців відповідно (у першої жінки зараження зафіксовано 30 серпня і 21 січня, у другої 31 липня і 1 лютого). Що стосується початкової інфекції, у однієї жінки були легкі симптоми, у другої не було симптомів».

Авторські висновки спостерігачів: «Якщо можливі повторні інфекції аналогічними штамами, колективний імунітет в Західній Африці може зайняти більше часу, ніж очікувалося, оскільки в переважній більшості випадків захворювання тут протікає безсимптомно або в легкій формі, і ці форми, ймовірно, викликають слабшу імунну відповідь».

Інші випадки повторних заражень

В Англії спостерігали понад 600 перехворілих мешканців майже сотні будинків для людей похилого віку і понад 1 400 перехворілих на СOVID-19 працівників цих установ – і титри антитіл показали шанс повторного зараження у 15%.

В Індії 8 місяців спостерігали 1 300 перехворілих – і 58 з них (4,46%) захворіли повторно. Імовірність реінфекції (титр захисних антитіл) в інших не вивчалася, але число вдруге захворілих тут незвично велике – адже в більшості аналогічних спостережень (крім казарм морпіхів США) воно становило до 1%. Можливо, це пов’язано зі скупченістю населення і побутовими особливостями життя в Індії.

Активісти створили сайт з таблицею і детальним описом повторних заражень коронавірусною хворобою; ресурс оновлюється двічі на тиждень. Описи випадків містять гіперпосилання на відповідні публікації.

Що цікаво, у цій таблиці добру половину реінфікованих пацієнтів становить молодь і люди зрілого віку. Зокрема, зафіксований і летальний результат у 39 років від повторного СOVID-19.

Хворі вакциновані

До повторних заражень примикають і випадки захворювання вакцинованих людей. Так, в Індії серед хворих на червень-2021 зафіксували 36 осіб, які встигли отримали обидві дози вакцини, і ще 27 осіб, які вже отримали першу дозу.

Подібні повідомлення про захворювання після вакцинації приходять практично з кожної країни світу; особливо масовими вони є в Російській Федерації. Зокрема, там від коронавірусної хвороби померла депутат Держдуми і одночасно сестра чинного міністра оборони Лариса Шойгу, вона раніше була вакцинована.

Висновки

  1. Повторні зараження SARS-CoV-2 можливі як тим самим штамом, так і (тим більше) іншим штамом. Поки що немає точних даних про те, наскільки імунітет до одного штаму працює проти інших штамів.
  2. Імовірність реінфекції для молодого і зрілого віку становить до 25% (за іншими даними до 20%, до 15%). А для літнього віку така ймовірність вища за 50%.
  3. Ці числа вирахувані за титрами імуноглобулінів G – без урахування клітинного та інших форм імунітету. А ці частини імунної системи можуть боротися з вірусом окремо і, можливо, зменшують названу ймовірність повторного зараження.
  4. Безсимптомне або слабо проявлене перше зараження SARS-CoV-2 підвищує ймовірність другого зараження.
  5. Імовірність безсимптомного другого зараження SARS-CoV-2 вища, ніж симптомного.
  6. Все це разом зі спостереженнями над постковідним синдромом дало можливість багатьом дослідникам припустити, що інфікування SARS-CoV-2 іноді має прояви імуносупресивні, імунодепресивні, імунодефіцитні, а навіть й імунопатологічні, аутоімунні. У цій гіпотезі йдеться про прямий вплив на імунну або на регулюючу її центральну нервову системи, майже як у ВІЛ – а не про вплив на імунітет непрямої природи (при ураженні вірусом маси клітин дихальної чи інших систем організму). І якщо це так, то це надовго робить багатьох перехворілих майже беззахисними як перед повторним COVID-19, так і перед іншими хворобами. Або перед аутоімунним ураженням і без участі збудників ззовні.

 

 

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.