Ймовірність повторного зараження СOVID-19 набагато вища, ніж здавалося

Ймовірність повторного зараження СOVID-19 набагато вища, ніж здавалося

У перший рік пандемії повторні зараження одним і тим самим штамом коронавірусу сприймалися як рідкість, як «виняток, що підтверджує правило». А правило вбачали в тому, що антитіла вдруге захворіти шансу не дають. Проте навесні-влітку 2021 року виявилося, що це не так.

Дослідження 11 тисяч перехворілих у Данії

У березні 2021 року в одному з журналів медичної медіагрупи The Lancet опубліковано дослідження про повторні зараження СOVID-19 у Данії.

Експеримент провели за допомогою щомісячних ПЛР-тестів і серологічної діагностики імунітету понад 520 тисяч (!) данців. Їх діагностували спочатку в першу хвилю пандемії, навесні-2020 (11 727 з них тоді хворіло на СOVID-19), а потім тих самих людей тестували у другу хвилю, восени і взимку 2020/2021 років.

Фактична кількість повторних заражень була так само вкрай малою, як ми і звикли за останній рік – 0,65% (72 захворілих удруге з 11 727 хворих навесні минулого року).

Однак учені провели і детальний аналіз ймовірності зараження при даному титрі антитіл, стані клітинного імунітету й загальному стані організму для різних вікових груп – і ось що виявили:

  • в середньому «захист від повторного зараження склав 78,8% – 80,5%.
  • серед осіб віком понад 65 років захист від повторного інфікування склав 47,1%.
  • не виявлено різниці у захисті від повторного зараження за статтю (чоловіки 78,4% проти жінок 79,1%) або свідоцтв зниження захисту з плином часу (3–6 місяців спостереження 79,3% проти ≥7 місяців спостереження 77,7% ).

Інтерпретація авторами отриманих чисел така: «Наші результати можуть допомогти у прийнятті рішень на підтримку вакцинації раніше інфікованих людей, оскільки не можна покладатися на природний захист, особливо серед літніх людей».

Ще раз подивимося на ці числа з іншої сторони – не скільки осіб захищені, а скільки захисту не мають. Як неважко порахувати, понад 20% перехворілих людей зрілого віку і понад 50% перехворілих літніх данців могли повторно заразитися СOVID-19 через півроку після першої хвилі епідемії. Або навіть через три місяці – автори пишуть, що не виявили змін імунітету між тестами через 3, 6 і понад 7 місяців після захворювання.

Дослідження 6 тисяч перехворілих медиків у Англії

Зрозуміло, це не єдиний подібний експеримент, просто він наймасовіший і тому переконливий. А трохи раніше, у січні-2021, аналогічні числа опублікували у Великобританії. Правда, на помітно меншій, але теж дуже великій кількості учасників дослідження – в експерименті взяли участь 20 тисяч британських медпрацівників.

Тут цікаво, що тести здавалися так часто (щодватижні протягом пів року), що були виявлені безсимптомні повторні захворювання. Їх виявилося у 2,5 рази більше, ніж симптомних:

У період з червня до листопада 2020 року дослідники за допомогою щомісячних серологічних (на антитіла) тестів і тестів ПЛР двічі на місяць контролювали рівень інфікування у тих, хто був інфікований вірусом до червня. Серед 6 614 осіб, які перенесли хворобу навесні 2020 року, вони виявили 44 повторні інфекції, зокрема, 13 симптомних випадків і 31 безсимптомний випадок“.

За рівнем антитіл автори дослідження дійшли висновку, що попередній вплив SARS-CoV-2 забезпечує 75% захисту від безсимптомної повторної інфекції і 94% захист від симптомної повторної інфекції.

Дослідження 180 перехворілих новобранців ВМФ США

У квітні 2021 року оприлюднені результати так само, як і в Англії, багаторазових (щодватижні) і ще триваліших (7 місяців, травень–листопад 2020 року) серологічних досліджень на антитіла до SARS-CoV-2 понад 3 тисяч новобранців морської піхоти США.

Із 189 рядових, які виявилися при першому тесті серопозитивними (вже перехворіли), за час спостережень 19 морпіхів (це цілих 10%) захворіли ще раз, а ще 19 новобранців вже незабаром не мали достатнього титру захисних антитіл і цілком могли б інфікуватися знову.

Читайте також: Дослідження противірусної активності діючої речовини протефлазід щодо коронавірусів, включаючи SARS-CoV-2

Отже, у тісних умовах казарм для новобранців виявлено 20% ймовірності захворіти вдруге – і це у 18-20-річних хлопців з імунітетом сильнішим середньостатистичного.

Втім, за час спостережень у перший раз пандемічною хворобою перехворіли аж 48% учасників: фактично кожен другий спостережений новобранець.

Як пишуть автори спостережень, «антитіла, індуковані первісною інфекцією, не гарантують ефективної нейтралізації SARS-CoV-2. Ці результати можуть мати значення для оптимізації стратегій масової вакцинації».

15 тисяч можливих реінфекцій в Англії

17 червня 2021 року на порталі уряду Великобританії gov.uk оприлюднені такі дані:

«Протягом усієї пандемії в Англії виявлено 15 893 можливих повторних зараження SARS-CoV-2 (можливе повторне зараження ідентифікується, якщо є повторні позитивні результати тесту в одної людини через понад 90 днів).

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

З них виявлено 478 ймовірних повторних інфекцій (ймовірна реінфекція ідентифікується, коли секвенування геному другого зараження визначає варіант, що не циркулював під час першого зараження).

З них є 53 підтверджених повторних зараження (підтверджена реінфекція – це наявність секвенованих геномів для обох заражень, і ці послідовності мають відмінності)».

Генетичний доказ повторного зараження одним штамом

Гамбія – маленька (2,5 млн осіб) західноафриканська країна, в якій коронавірусна хвороба і близько не досягла епідемічного рівня – зафіксовано всього 6 тисяч перехворілих на кінець червня 2021 року.

Звісно, виникає підозра, що в подібних бідних країнах багато цілком симптомних випадків у провінції просто не послужили підставою для звернення до лікарів. Але навіть якщо уявити, що реальних симптомних випадків учетверо більше, все одно це буде лише 1% населення Гамбії.

Вчені ще рік тому зацікавилися слабким поширенням пандемії у низці африканських регіонів – і шляхом масового тестування виявили, що там хвороба поширюється не менш активно, ніж усюди, але в більшості випадків безсимптомно (мабуть, через расово-генетичні причини).

А принагідно, як випливає з публікації від 3 червня 2021 року, було виявлено і повторні зараження. Так, група гамбійських вчених вибрала 460 добровольців з позитивним тестом на SARS-CoV-2 для секвенування геному коронавірусу і наступних спостережень. Під час цих наступних спостережень виявилися 2 повторних зараження, геноми вірусу в обох випадках були теж секвеновані.

Читайте також: Як флавоноїди впливають на коронавірус SARS-CoV-2: закордонні дослідження

Геноми виявилися аналогічними і філогенетичними щодо першого зараження. Філогенетичний – це значить, що геном вірусу майже такий самий, який інфікував цих людей вперше (значить, штам вірусу все ще той самий), але все-таки геном має одиничні мутації, яких перший раз не було (значить, це вже не перший вірус , який персистентно ховався в організмі, а новий: хоч він і майже ідентичний, але він прийшов ззовні):

«Ми філогенетично підтвердили дві реінфекції у гамбійок, які не мають хронічних захворювань, віком 31 і 36 років з часовим лагом 5 місяців і 6 місяців відповідно (у першої жінки зараження зафіксовано 30 серпня і 21 січня, у другої 31 липня і 1 лютого). Що стосується початкової інфекції, у однієї жінки були легкі симптоми, у другої не було симптомів».

Авторські висновки спостерігачів: «Якщо можливі повторні інфекції аналогічними штамами, колективний імунітет в Західній Африці може зайняти більше часу, ніж очікувалося, оскільки в переважній більшості випадків захворювання тут протікає безсимптомно або в легкій формі, і ці форми, ймовірно, викликають слабшу імунну відповідь».

Інші випадки повторних заражень

В Англії спостерігали понад 600 перехворілих мешканців майже сотні будинків для людей похилого віку і понад 1 400 перехворілих на СOVID-19 працівників цих установ – і титри антитіл показали шанс повторного зараження у 15%.

В Індії 8 місяців спостерігали 1 300 перехворілих – і 58 з них (4,46%) захворіли повторно. Імовірність реінфекції (титр захисних антитіл) в інших не вивчалася, але число вдруге захворілих тут незвично велике – адже в більшості аналогічних спостережень (крім казарм морпіхів США) воно становило до 1%. Можливо, це пов’язано зі скупченістю населення і побутовими особливостями життя в Індії.

Активісти створили сайт з таблицею і детальним описом повторних заражень коронавірусною хворобою; ресурс оновлюється двічі на тиждень. Описи випадків містять гіперпосилання на відповідні публікації.

Що цікаво, у цій таблиці добру половину реінфікованих пацієнтів становить молодь і люди зрілого віку. Зокрема, зафіксований і летальний результат у 39 років від повторного СOVID-19.

Хворі вакциновані

До повторних заражень примикають і випадки захворювання вакцинованих людей. Так, в Індії серед хворих на червень-2021 зафіксували 36 осіб, які встигли отримали обидві дози вакцини, і ще 27 осіб, які вже отримали першу дозу.

Подібні повідомлення про захворювання після вакцинації приходять практично з кожної країни світу; особливо масовими вони є в Російській Федерації. Зокрема, там від коронавірусної хвороби померла депутат Держдуми і одночасно сестра чинного міністра оборони Лариса Шойгу, вона раніше була вакцинована.

Висновки

  1. Повторні зараження SARS-CoV-2 можливі як тим самим штамом, так і (тим більше) іншим штамом. Поки що немає точних даних про те, наскільки імунітет до одного штаму працює проти інших штамів.
  2. Імовірність реінфекції для молодого і зрілого віку становить до 25% (за іншими даними до 20%, до 15%). А для літнього віку така ймовірність вища за 50%.
  3. Ці числа вирахувані за титрами імуноглобулінів G – без урахування клітинного та інших форм імунітету. А ці частини імунної системи можуть боротися з вірусом окремо і, можливо, зменшують названу ймовірність повторного зараження.
  4. Безсимптомне або слабо проявлене перше зараження SARS-CoV-2 підвищує ймовірність другого зараження.
  5. Імовірність безсимптомного другого зараження SARS-CoV-2 вища, ніж симптомного.
  6. Все це разом зі спостереженнями над постковідним синдромом дало можливість багатьом дослідникам припустити, що інфікування SARS-CoV-2 іноді має прояви імуносупресивні, імунодепресивні, імунодефіцитні, а навіть й імунопатологічні, аутоімунні. У цій гіпотезі йдеться про прямий вплив на імунну або на регулюючу її центральну нервову системи, майже як у ВІЛ – а не про вплив на імунітет непрямої природи (при ураженні вірусом маси клітин дихальної чи інших систем організму). І якщо це так, то це надовго робить багатьох перехворілих майже беззахисними як перед повторним COVID-19, так і перед іншими хворобами. Або перед аутоімунним ураженням і без участі збудників ззовні.