Захистити та нейтралізувати або, як імунітет бореться з вірусами ГРВІ

Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів той факт, що віруси відповідальні за розвиток багатьох захворювань, які можуть бути як легкими, так і потенційно смертельними. Основна мета вірусів – заразити клітини людини, перейняти на себе управління клітинними ресурсами, щоб розмножитися і продовжити своє поширення на сусідні клітини, а новоствореної вірусної армії вистачило на те, щоб перейти до наступної людини і викликати у неї захворювання.

Всім цим вірусним планам протистоїть імунна система нашого організму, яка при вторгненні інфекційного агента включає різні рівні захисту, які в загальному звуться противірусний імунітет. Його умовно можна поділити на систему неспецифічного (вродженого), тобто запускається при попаданні будь-якого збудника захворювання, імунітету і специфічного (адаптивного, придбаного), який формується вже після першого контакту з конкретним інфекційним фактором. Адаптивний імунітет активується після вродженого, реакцією останнього на чужорідний агресор є запалення з появою типових симптомів (підвищення температури тіла, почервоніння, біль, набряк, порушення функції того органу або його відділу, де запалення виникло).

Читайте також: Прямий вплив на віруси – запорука успішного лікування ГРВІ та грипу

Роль специфічного імунітету, як і неспецифічного, полягає у знищенні заражених вірусом клітин. Однак саме залучення адаптивного імунітету забезпечує вироблення імунної пам’яті. Для цього задіюються особливі клітини нашого організму, які є одними з типів лейкоцитів – лімфоцити, які в свою чергу поділяються на Т- і В-лімфоцити. Це поділ є дуже важливим, так як відображає дві гілки адаптивного імунітету: клітинний (Т-лімфоцити) і гуморальний (В-лімфоцити). Клітинний імунітет реалізується через безпосередній вплив клітин – Т-лімфоцитів, тоді як гуморальний полягає у виробленні В-лімфоцитами специфічних антитіл (імуноглобулінів М, G та ін.).

Як працює система противірусного захисту у відповідь на вірусну інфекцію?

Починається все з потрапляння вірусів на слизову оболонку дихальних шляхів, у відповідь на що включається реакція неспецифічного імунітету у вигляді запалення. Вірусні частки по мірі свого розмноження і виходу з клітин захоплюються спеціальними клітинами – дендритними, які презентують антигени вірусу в вигляді його білків або частки Т- і В-лімфоцитів, і дають старт адаптивному імунітету, який забезпечує високоспецифічний противірусний захист. Ступінь відповіді Т-і В-лімфоцитів визначається такими факторами, як вираженість запалення, агресивність вірусу і швидкість його розмноження всередині клітин. Відбувається дозрівання Т-лімфоцитів, які обмежують розмноження вірусів за рахунок прямого знищення заражених вірусом клітин (такі клітини називають Т-кілерами), а також завдяки продукції цитокінів (молекул, за допомогою яких відбувається взаємодія між клітинами імунної системи і їх включення в імунну відповідь). Крім того, Т-лімфоцити регулюють дозрівання В-лімфоцитів, які зокрема синтезують антитіла (імуноглобуліни). Вплив антитіл на віруси полягає в нейтралізації вірусних часток, що блокує їх здатність проникати в нові клітини, а також знищення вже заражених вірусом клітин, тим самим зупиняючи процес внутрішньоклітинного вірусного розмноження.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Результатом такого скоординованого впливу Т- і В-лімфоцитів є зниження вірусного навантаження, яке полягає в прогресивному зменшенні чисельності життєздатних вірусних часток, здатних атакувати здорові клітини, а також позбавлення організму від клітин, що стали вірусними фабриками. Цей процес в середньому займає близько тижня, що за часом збігається з тривалістю гострої респіраторної вірусної інфекції.

Після одужання, яке трактується як повне позбавлення від вірусу, відбувається зниження кількості Т- і В-лімфоцитів, період життя яких досить нетривалий. Зберігається невелика кількість Т-клітин пам’яті, тоді як В-лімфоцити утворюють довгоживучі клітини, які продовжують виробляти антитіла, а також В-клітини пам’яті. Ці клітини здатні швидко реагувати на повторне зараження цим самим вірусом. Однак, коли адаптивна імунна відповідь є недостатньо адекватною (субоптимальною), що спостерігається в дитячому віці, або вірус здатний змінювати або пригнічувати імунну відповідь, тоді існує високий ризик розвитку тяжкого перебігу захворювання, його переходу з місцевого на системний рівень.

Як найбільш оптимально допомогти противірусному імунітету впоратися з вірусами ГРВІ

Відповіддю на це питання може бути досягнення тієї самої мети, що і у адаптивного імунітету – зниження вірусного навантаження, тобто кількості утворюваних життєздатних вірусних частинок. При цьому можливо задіяти ще один шлях, який використовують віруснейтралізуючі антитіла – блокування вірусної частки, не дозволяючи їй проникнути і налагодити внутрішньоклітинне копіювання. Сьогодні існують противірусні препарати, які пригнічують розмноження вірусів всередині клітин. Серед них і  сироп Флавовір, прямий противірусних препарат, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт  протефлазід, 

Він пригнічує РНК або ДНК-полімеразу – основний білок, який забезпечує виробництво нових вірусних часток. У вірусу грипу Флавовір блокує не тільки РНК-полімеразу, а й нейрамінідазу – білок, який забезпечує можливість новоствореним вірусним часткам покинути клітку, що стала вірусної фабрикою, щоб знайти таку саму нову. Таким чином, Флавовір бере на себе частину завдання адаптивного імунітету, допомагаючи йому краще боротися з вірусами ГРВІ.

Читайте також: Грип небезпечніший, ніж здається: імунолог розповіла про можливі загрози для дітей

З усього вищесказаного стає зрозумілим, що боротьба з симптомами і повальне захоплення симптоматичною терапією при ГРВІ – не найкраще рішення, оскільки таким чином пригнічується активність неспецифічного імунітету, який повинен не тільки перешкоджати вірусному розповсюдженню по дихальних шляхах, але і запустити адаптивний, від якості роботи якого залежить формування імунної пам’яті. Тому в спробах полегшити самопочуття у себе або своєї дитини важливо пам’ятати про те, що прояви запалення при ГРВІ, особливо якщо вони неважкі, не потрібно перемагати симптоматичними препаратами. Краще націлитися на усунення вірусу як причини ураження дихальних шляхів.

Вікторія Талько, д.м.н, професор, директор Інституту експериментальної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ; експерт з питань імунології, вірусології, і радіобіології