Ліки є, а лікувати нічим – чому більшість противірусних препаратів можуть бути неефективними
Для кожного з нас уявлення про ефективне лікування упаковано в умовну формулу: випив таблетку – отримав результат. Люди завжди сподіваються, що за допомогою ліків можна перемогти причину виникнення захворювання, прибрати порушення, спровоковані хворобою, і усунути її наслідки. Однак часто очікування чуда виявляються ілюзією – багато хто не раз переконувалися в цьому на власному досвіді.
Нерідко прийом препарату не тільки не призводить до очікуваного результату, а навпаки, стан хворого поступово погіршується. Причина такого болючого розчарування може бути тільки одна – навіть якщо за всіма показниками ліки призначено правильно, препарат більше не надає потрібного впливу на причину розладів, що виникли в організмі.
Сила звички
Так часто відбувається з антибіотиками, які застосовуються при бактеріальних інфекціях. Мало хто не погодиться з твердженням, що антибіотики лідирують в числі «самопризначуваних» препаратів. Тобто таких, які застосовуються хворими з власної ініціативи, безконтрольно. Захоплення людей такого роду «терапією» призвело до того, що сьогодні бактерії в організмі втратили чутливість до препаратів цієї групи. І активно розмножуються навіть при призначенні антибіотика в необхідній дозі. В такому випадку лікарям доводиться «тасувати» препарати, замінюючи один антибіотик на інший. Що, в кінцевому підсумку, далеко не на користь організму.
Читайте також: Що сьогодні відомо про віруси ГРВІ та як з ними боротися?
Як виявилося, не тільки бактерії, але і віруси здатні «звикати» до використовуваних проти них препаратів. Але історія з вірусами більш трагічна: якщо один антибіотик можна замінити на інший, то з противірусними засобами такої варіабельності немає. Просто тому, що ефективних препаратів, що мають пряму противірусну дію, дуже мало. Тому варіантів адекватно відповісти на потрапляння вірусу в організм дуже мало.
Нечутливість (в медицині її називають резистентністю) пов’язана зі здатністю вірусу або бактерії набувати стійкість до дії препаратів. Це призводить до того, що лікування хвора людина фактично не отримує, незважаючи на прийом необхідних препаратів в правильних дозах. Таке «лікування» приводить до втрати часу, а значить – до загрози виникнення ускладнень.
Мистецтво обману
Для того, щоб ліки подіяли на вірус, вони повинні, умовно кажучи, прикріпитися до спеціальної ділянки на його «тілі» і заблокувати її, порушити життєвий цикл збудника. Після цього вірус або не зможе прикріпитися до клітини, яку вибрав місцем для свого відтворення; або проникнути в неї; або почати в ній розмноження; або вийти з неї. Здатність вірусу до розмноження в клітині в результаті виявляється порушеною, тому його основна мета – збільшити чисельність самого себе, – стає нездійсненною.
Однак віруси століттями атакують людський організмом і постійно вчаться обходити його захист. На жаль, природа добре попрацювала, нагородивши віруси справді унікальними здібностями.
Читайте також: Гомеопатія при ГРВІ та ГРИП: безпечно не означає ефективно
По-перше, віруси здатні змінювати ділянки свого «тіла», до яких приєднуються ліки. І препарат, що залишився без своєї «мішені», не може приєднатися до вірусу і подіяти на нього. Другий виверт вірусу – зміна будови цих ділянок, що порушує визначення препаратом його цілі.
Таких можливостей у вірусів дуже багато, так як вони постійно мутують, «обростаючи» все новими якостями, що дозволяють «обдурити» ліки. Перш за все це стосується вірусів грипу, яких не даремно називають майстрами маскування: завдяки своїй здатності до постійної зміни вигляду їм вдається втікати не тільки від уваги імунної системи людського організму, але і протистояти дії противірусних засобів.
Сьогодні встановлена стійкість вірусів до багатьох противірусних препаратів. Так, добре відомі і ще зовсім нещодавно широко застосовувалися для лікування грипу адамантани (ремантадин), стали практично марними при грипі. Навіть до такого популярного при грипі засобу, як озельтамівір, віруси грипу теж активно і з успіхом виробляють стійкість.
Як приборкати «майстра маскування»
Є два варіанти вирішення проблеми. Перший – постійно створювати нові противірусні препарати, а проти вірусів грипу це робити бажано щорічно. Але це на практиці не виглядає реальним. Оскільки знайти речовину, що пригнічує «свіжі» віруси та є безпечною для людини – процес складний і тривалий. Наприклад, для розробки нового антибіотика потрібно в середньому 7-10 років, які витрачаються на визначення нового засобу і ретельне його вивчення. У випадку з вірусом грипу такий тривалий термін розробки зводить нанівець сам її зміст. Тому щорічне оновлення асортименту противірусних препаратів є практично нездійсненним завданням.
Читайте також: Наскільки виправдане застосування симптоматичних засобів при ГРВІ та грипі
Другий варіант більш реальний – це застосування препаратів з універсальним впливом на вірус. Оскільки віруси для свого проникнення і розмноження в людській клітині використовують відразу декілька наявних у них можливостей, одночасний вплив на них дає високий шанс заблокувати загарбникові життєвий шлях. Для вірусу, в разі, коли його блокують по всіх фронтах, вироблення системи «обману» такого препарату дуже складне і тривале. І навіть якщо вірус зможе змінити деякі з «мішеней» препарату, залишаться незахищені ділянки, які збережуть здатність ліків ефективно впливати на вірусну атаку.
Противірусні препарати з множинним впливом на віруси – унікальні. На українському фармринку такими якостями відрізняється Флавовір, який має відразу кілька доведених показників противірусної дії. Перша мішень цього препарату – вплив на вірусну нейрамінідазу (фермент на поверхні вірусу грипу, за допомогою якого він виходить з клітини, в якій розмножився, і проникає в наступні). Друга ціль – тимідинкіназа (фермент, який забезпечує важливий етап розмноження вірусів – формування ДНК, без якої нова вірусна частка «не народиться»). Третя ціль – ДНК і РНК-полімерази, які є у більшості вірусів, в тому числі ГРВІ та грипу, завдяки яким і відбувається копіювання генетичного матеріалу (ДНК і РНК) вірусу для утворення нових вірусних частинок.
Всі ці мішені умовно складають повний життєвий цикл вірусів. Тому збій на будь-якому з етапів призведе до того, що нові віруси не зможуть утворитися. Для людини це буде означати, що захворювання у нього буде перебігати в легкій формі, без розвитку ускладнень і віддалених наслідків.
Читайте також: ТОП-5 малоефективних методів боротьби з вірусом грипу
Мінливість вірусів і їх здатність пристосовуватися до постійно змінюваних для них правил гри з людським організмом, провокує постійний пошук нових засобів впливу на них. Спроби впливати на поодинокі властивості вірусу самі собою означають відставання. Ситуація, коли ліки проти вірусів є, а лікувати фактично нічим, тому що віруси до них нечутливі, – цілком реальна. Тому важливо вже зараз зміщувати пріоритети в противірусній боротьбі на препарати з множинними механізмами впливу на віруси. Тільки таким чином можна приструнити майстри маскування, яким є вірус грипу.
Надзвичайно велике значення набуває імунопрофілактика і терапія вірусно-інфекційних захворювань. Оскільки імунітет при грипі та ГРВІ по своїй стійкості істотно відрізняється від імунітету при інших вірусних інфекціях, більшість жителів, особливо діти, хворіють по 4 – 6 разів на рік.
Чи означає це відсутність набутої імунної відповіді у людському організмі на даний вид інфекцій – відповідає лікар-імунолог, педіатр, професор кафедри клінічної імунології алергології Національної медичної Академії послядипломної освіти Лариса Кузнєцова.
– Ні! Якраз навпаки, і це підтверджується багаторічним досвідом спостережень за хворими. Імунітет формується, але його стійкість (а при грипі, наприклад, вона не перевищує кілька місяців) і інтенсивність залежать від надзвичайно великої кількості факторів. Сюди відносяться і тип вірусу – збудника інфекції, і генетичний статус організму, особливості імунної системи, і тяжкість перебігу хвороби, вік, стать, кількісна та якісна характеристика харчування та інші чинники підвищення неспецифічної резистентності організму до збудників вірусу. При потраплянні вірусу в організм включаються як неспецифічні так і специфічні фактори резистентності. Неспецифічна імунопрофілактика грипу та застуд полягає у застосуванні препаратів, що підвищують імунну відповідь організму до інфекційних агентів. Це вітаміни і полівітаміни, адаптогени, імуномодулятори, інтерферони, індуктори інтерферону .Досить ефективним засобом імунопрофілактики на даний час є специфічна профілактика за допомогою вакцин. Оскільки на вироблення імунітету потрібно мінімум 2 – 3 тижні, вакцинацію проти грипу найкраще проводити в жовтні – листопаді, в передепідемічний період.
Читайте також: Атипова пневмонія. Що треба знати, аби вчасно розгледіти
Пам’ятайте, що самолікування при грипі неприпустимо, особливо для дітей і осіб похилого віку. Адже передбачити перебіг грипу неможливо, а ускладнення можуть бути будь-які.