Питанням впливу прийому препаратів для лікування ГРВІ мало приділяється уваги. Адже коли виникає гостра необхідність у проведенні ефективної терапії, про наслідки, особливо віддалені, якось не думається. Проте, ризик несприятливих результатів для здоров’я дитини застосовуваних лікарських засобів в терапії вірусних уражень респіраторного тракту існує.
Одним із таких аспектів є вплив препаратів для лікування ГРВІ на імунну систему дитячого організму. Традиційно вважається, що така терапія позитивно впливає на захисні сили, стимулюючи їх до більш активного включення в боротьбу з вірусами.
Читайте також: Внесено зміни до інструкції: український препарат показав подвійну дію на SARS-CoV-2
Наскільки безпечне таке стимулювання імунітету при частих ГРВІ у дітей і наскільки резервів імунної системи вистачить, а найголовніше – що буде потім, оцінюється рідко. У цій статті мова піде про резистентність імунної системи після лікування ГРВІ та причини її виникнення.
Що таке резистентність імунної системи і коли вона виникає?
Резистентність, або гіпореактивність, імунної системи розвивається тоді, коли виникає пригнічення синтезу альфа- і гамма-інтерферонів, що не тільки позначається на ефективності лікування існуючого захворювання на ГРВІ, але при тривалому збереженні цього стану впливає на включення природних внутрішньоклітинних противірусних механізмів, що забезпечують реалізацію імунної відповіді.
Роль інтерферонів у реалізації противірусної імунної відповіді
При потраплянні в організм вірусів його неспецифічна імунна відповідь починається з утворення інтерферонів – розчинних факторів, які синтезуються зараженими вірусами клітинами.
Запущені інтерферонами механізми роблять навколишні клітини несприйнятливими до вірусних часток, а сама інтерферонова відповідь вважається найбільш ранньою і швидкою реакцією на вірусне зараження.
Читайте також: У чому небезпека препаратів для підвищення імунітету
Підсумком є не тільки включення імуноцитів в імунну відповідь, але й стимуляція клітинної резистентності, оскільки під впливом ендогенного інтерферону клітини стають непридатними для розмноження в них вірусів.
Інтерфероногенез краще не стимулювати, а підвищувати до фізіологічного рівня
Як показали клінічні дослідження, у дітей, які часто хворіють на ГРВІ, є порушення інтерферонового статусу, що полягає в зниженні індукованого синтезу альфа- і гамма-інтерферонів клітинами імунної системи. Особливо сильно страждає синтез гамма-інтерферону.
Крім того, знижені резервні можливості інтерфероногенезу не тільки в гострому періоді, але й на етапі реконвалесценції обумовлюють затяжний перебіг ГРВІ, більш високий ризик розвитку бактеріальних ускладнень, а також підвищують частоту рекурентних інфекційних захворювань дихальної системи.
Читайте також: Постковід у дітей: на що варто звернути увагу
Зауважено, що найбільш виражена недостатність утворення альфа- і гамма-інтерферонів на тлі ГРВІ визначається у дітей, які хворіють на бронхіальну астму. Тому в них стимуляція інтефероногенезу сприятиме ще більшому виснаженню, обумовлюючи тривалу гіпореактивність противірусної імунної відповіді.
Етіотропна противірусна терапія при ГРВІ у дітей
У клінічній практиці досить складно об’єктивно оцінити інтерфероновий статус, для цього лікарю потрібен час і аналіз того, наскільки часто, важко і довго хворіє дитина. Ситуація ускладнюється тим, що поширена практика самолікування мамами своїх дітей, які часто «доліковуються» або вважають за краще самостійно займатися лікуванням дитини і використовують для цього велику кількість безрецептурних препаратів, не дозволяє оцінити весь спектр медикаментозного впливу на організм дитини, який формується.
Якщо до цього додати відсутність набутого імунітету до більшості вірусних агентів, то правильна інтерпретація ситуації стає вкрай трудомістким завданням. І найчастіше з’ясувати, чи є порушення інтерфероногенезу у дитини причиною або наслідком неможливо.
Читайте також: Противірусні препарати і доказова медицина: камені спотикання
У такому разі при ГРВІ складно прогнозувати результати стимуляції ендогенного синтезу інтерферонів або їх заміщення екзогенними аналогами, не кажучи вже про ефективне лікування основного захворювання.
Крім того, наявність у дітей супутньої соматичної патології також може впливати на синтез інтерферонів, про що необхідно пам’ятати, перш ніж починати лікування ГРВІ.
Імунологічна безпека лікарських засобів – важлива
Таким чином, імунологічна безпека використаних лікарських засобів є дуже значущим чинником у терапії вірусних уражень респіраторного тракту. Від ступеня їх впливу на імунну систему та його наслідків залежить подальша сприйнятливість дитячого організму до інфекційних захворювань, а також схильність їх до рецидиву.
Тому найкращим рішенням буде не втручання без наявності чітких показань в роботу противірусних захисних механізмів, особливо на етапі їх становлення. Адже в дитячому віці це по суті єдиний спосіб захисту від незнайомих вірусних агресорів. Адекватною альтернативою стане призначення препаратів з прямим противірусним ефектом, у яких вплив на імунну систему добре досліджено і відображено в інструкції до застосування.
Читайте також: Часті ГРВІ у дитини і сухість слизових дихальних шляхів: чи є взаємозв’язок?
Одним із таких добре досліджених противірусних засобів є препарат з прямим впливом на віруси ГРВІ на основі флавоноїдів, сироп Флавовір. Він містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Згідно інструкції, окрім прямого впливу на віруси, що допомагає організму успішно подолати інфекцію, сироп навіть при тривалому застосуванні не викликає формування рефрактерності, або гіпореактивності імунної системи, а це в свою чергу дає змогу рекомендувати його застосування при частих ГРВІ у дітей.
Крім того, Флавовір нормалізує синтез ендогенних альфа- і гамма-інтерферонів до фізіологно активного рівня. Ця властивість дуже цінна в клінічній практиці, адже дозволяє лікарю покладатися не тільки на противірусну ефективність, але і відсутність пригнічуючого впливу на інтерфероногенез.
Таким чином, лікування ГРВІ у дітей вимагає зваженого підходу і оцінки як ефективності, так і безпеки призначеної терапії. При цьому вкрай важливо враховувати, що можливість забезпечення імунологічної безпеки у конкретної дитини є такою ж значущою, як і позбавлення її дихальних шляхів від вірусного агресора.