Якщо раніше через відсутність повноцінного сну страждали переважно молоді мами, то сьогодні хронічне безсоння непокоїть майже всіх українців. І причин є декілька
Під проблемами зі сном варто розуміти порушення процесів засинання, прокидання, а також якості та глибини сну. Часом безсоння може не надто турбувати, а іноді доводити до серйозних розладів здоров’я. У такому випадку потрібно звернутися до лікаря, насамперед сімейного.
Хто у групі ризику?
Майже три роки тому людство дізналося про таку хворобу, як COVID-19. Численні дослідження довели підступність коронавірусу – він шкодить організму ускладненнями, «б’є» в слабкі місця організму, а ще серйозно погіршує психоемоційний стан людини. Такий стан ще називають постковідним синдромом. Він супроводжується загальною втомою, розладами сну, депресивним настроєм, загальним погіршенням роботи мозку тощо.
Варто додати, що на безсоння часто страждають і здорові, на перший погляд, діти, точніше підлітки. Вони не дотримуються елементарної гігієни сну. Наприклад, із початком навчального року школярам важко «влитися» в навчальний графік, бо влітку лягали спати та просиналися коли заманеться. До того ж зміна звичного оточення, перехід до нової школи, переживання трагічних подій можуть призвести до проблем зі сном.
Причини безсоння:
Стрес вважається найчастішою причиною проблем із засинанням. Наприклад, війна в Україні стала справжнім потрясінням і викликала колосальні хвилювання, виснаження, моральну перевтому, негативні емоції та сплеск адреналіну. Зокрема, у жінок недосипання проявляється коливанням гормонального фону, зниженням апетиту, спадом імунітету. Організм стає вразливішим до інфекцій.
Звісно, про спокійний сон на певний час забувають молоді матусі, яким з народженням дитини складно організувати своє життя. Безсоння часто супроводжує післяпологову депресію. Також і вагітні часто стикаються з порушенням сну як наслідком фізіологічних змін, що постійно відбуваються в організмі. Заважають спати коливання гормонів, часті позиви в туалет, незручні пози сну та хвилювання.
Трапляється так, що безсоння є побічною реакцією деяких лікарських препаратів, також воно може з’явитися через надмірне вживання кофеїну, алкоголю та інших стимуляторів нервової системи. Або бути пов’язаним зі специфікою роботи, наприклад, нічними змінами чи частими відрядженнями зі зміною часових поясів. До речі, порушення так званих циркадних ритмів теж доводить людину до стану, коли вона не може заснути.
Чого очікувати від безсонних ночей?
На жаль, нехтування якісним сном, призведе не тільки до погіршення зовнішнього вигляду та млявого самопочуття. Будь-який організм здатен певний час протриматися на запасних ресурсах, але якщо не оптимізувати свій сон, то можна «заробити» такі наслідки безсоння:
- депресію;
- погіршення пам’яті та концентрації;
- зниження уваги, що може призвести до травмування (наприклад, ДТП), проблем на роботі чи навчанні;
- зниження імунітету;
- проблеми з лібідо;
- серцево-судинні захворювання;
- ожиріння;
- діабет.
Міцний сон – це реально
Проблеми зі сном можуть з’являтися періодично і тривати недовго, наприклад, декілька днів. Це нормальний стан, з яким може стикатися будь-хто. Якщо знайти причину, то можна самостійно побороти безсоння. Для цього варто дотримуватися банальних (але дієвих) правил гігієни сну:
- не їсти на вечерю занадто жирних, гострих, солодких та взагалі «важких» страв. Останній прийом їжі має бути приблизно за три години до сну;
- обмежити вживання алкоголю, кави, чаю, кока-коли та будь-яких «енергетиків»;
- за бажанням використовувати так званий «білий шум»;
- лягати спати і вставати в той самий час;
- ліжко має асоціюватися лише з відпочинком (не варто в ньому їсти-пити, працювати, переглядати ТБ тощо);
- за годину-півтори до сну відкласти гаджети із соцмережами, не дивитися новин.
Однак будь-який лікар насамперед порекомендує уникати стресу, бо це найчастіша причина порушення сну. До того ж і найпоширеніша в наш час. Якщо уникнути стресу не вдається, варто хоча б знизити наслідки його впливу на організм і нормалізувати психоемоційний стан за допомогою природних засобів, які м’яко і дієво впливатимуть на нервову систему. Ефективним є заспокійливий засіб – харчова добавка ВІТАСЕД. Крім добре знайомих лікарських рослин валеріани і пустирника (кропиви собачої), до його складу входить глід. Прийом цього заспокійливого засобу доцільний саме у період нервових навантажень (стресів або емоційних розладів). Це додаткове джерело для сприятливої дії на нервову систему, суттєво полегшує засинання та поглиблює природний сон.
- Біологічно активні речовини, що містяться у корінні та кореневищі валеріани мають седативний ефект, знижують напруження під час нервового виснаження та розумової втоми. Володіють снодійними властивостями, не викликаючи млявості.
- Алкалоїди, флавоноїди та органічні кислоти, що містяться у пустирнику (кропиві собачій), знижують збудження у центральній нервовій системі. Посилюють ефекти інших седативних засобів.
- У плодах глоду є комплекс флавоноїдів, органічних кислот і бета-каротин, які позитивно впливають на серцево-судинну систему та загальну збудженість.