Поліорганний вплив COVID-19 на дитячий організм: ризики ураження

Поліорганний вплив COVID-19 на дитячий організм: ризики ураження

Про можливість мультиорганних уражень при COVID-19 відомо досить добре. Більш детально це питання вивчено у дорослих, тоді як у дітей більше говорять про мультисистемну запальну відповідь, в яку об’єднують органні ураження, що найбільш часто діагностуються у дитячому віці.

Чому коронавірус мультисистемний і ураження яких органів у дітей варто очікувати – розглянемо у статті.

Найбільш частими станами, що спостерігаються у дітей з тяжкими формами COVID-19, є:

  • септичний шок,
  • токсична енцефалопатія,
  • синдром поліорганної недостатності,
  • дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові,
  • епілептичний статус.

Як відомо, поліорганне ураження при COVID-19 характеризується розвитком:

  • гострої легеневої недостатності,
  • гострої печінкової недостатності,
  • гострим пошкодженням нирок,
  • серцево-судинними порушеннями,
  • можливими гематологічними та неврологічними розладами.

Читайте також: Постковід у дітей: на що варто звернути увагу

У їх виникненні відіграють роль як особливості SARS-CoV-2, так і можливість розвитку гіперзапальних реакцій, що супроводжуються підвищенням рівнів прозапальних медіаторів, ендотеліальною дисфункцією, коагуляційними порушеннями.

Вважається, що розвиток і прогресування COVID-19 включає наступні основні патологічні механізми:

  • пряму вірус-індуковану цитотоксичність в клітинах, що експресують рецептори до ангіотензинперетворюючого ферменту-2 (ACE2),
  • порушення регуляції ренін-ангіотензин-альдостеронової системи,
  • порушення регуляції клітин та тромбозапалення,
  • фіброз тканин.

Фактори ризику поліорганного ураження при COVID-19 у дітей: чи існують вони

Як показали  дослідження, фактори ризику у дітей багато в чому подібні до факторів ризику у дорослих. У цій групі опинилися діти раннього віку, і ті, хто має супутні хронічні та вроджені захворювання, а також за наявності ко-інфекцій з іншими вірусними захворюваннями, наприклад, грипом А та В, аденовірусною, риновірусною, бокавірусною та респіраторно-синцитіальною вірусною інфекціями.

Читайте також: Нові штами коронавірусу і дитячий імунітет: наскільки ситуація безпечна

Високий ризик поліорганних уражень відзначається і у дітей з несприятливим преморбідним фоном, куди відносяться:

  • хронічні захворювання органів дихання (хвороби легень, муковісцидоз, бронхіальна астма),
  • імунодефіцитні стани різного генезу,
  • онкологічна патологія,
  • застосування імуносупресивних лікарських засобів,
  • вади розвитку серця.

Це може бути пов’язано також зі зниженням ефективності їх лікування в період пандемії та обмеженням доступу до медичної допомоги. Тому лікування хронічних захворювань у дітей на даний час набуває особливо важливого значення.

Мультисистемні ураження у дітей при COVID-19: чи є особливості

Крім типового для COVID-19 ураження дихальних шляхів та появи відповідної симптоматики, часто виникають поєднані ураження.

У третини дітей розвиваються порушення з боку органів травлення, що проявляються диспептичними симптомами та болем у животі.

На другому місці за частотою (у кожної 10 дитини) знаходяться ниркові ураження, що маніфестують явищами ниркової недостатності або змінами сечі (протеїнурія, гематурія).

Читайте також: Типи коронавірусів. Як на них впливають противірусні препарати

З такою самою частотою розвиваються і кардіоваскулярні розлади, що супроводжуються тахікардією, серцевою дисфункцією та порушеннями провідності, міокардитом аж до шоку при тяжкому перебігу COVID-19.

Неврологічні прояви, такі як головний біль, млявість, дратівливість і втома, сонливість, біль у кінцівках є неспецифічними, а їх низька частота виявлення може бути пов’язана з віковими особливостями, коли маленькі діти не здатні сформулювати скаргу, а батьки не завжди помічають перераховані вище зміни.

Те саме стосується змін сприйняття запахів та смакових відчуттів: на них можуть звернути увагу лише старші діти.

Зміни з боку печінки, як і гематологічні порушення, виявляються під час обстеження у вигляді підвищення рівня печінкових ферментів, лімфопенії, лейкопенії, підвищеної ШОЕ.

Шкірні прояви також нерідко супроводжують COVID-19, можуть виникати і при безсимптомному перебігу захворювання.

Поліорганне ураження при COVID-19 у відстроченому періоді проявляється розвитком мультисистемного запального синдрому. У дітей спостерігається стійка безпричинна лихоманка з множинним ураженням органів:

  • кон’юнктивіт,
  • гіперемія губ,
  • набряки на ногах і руках,
  • висипання,
  • шлунково-кишкові симптоми (біль у животі, нудота, блювання або діарея),
  • неврологічні прояви (головний біль, симптоми).

Чи можна знизити ризики поліорганного ураження на фоні COVID-19 у дітей

Це питання почало підніматися останнім часом, в міру накопичення інформації про вплив коронавірусу на дитячий організм і реєстрацію органних уражень. Висновок став очевидним: діти також схильні до серйозного впливу COVID-19 і ризики для їх здоров’я також існують, незважаючи на первинний легкий і навіть безсимптомний перебіг коронавірусної інфекції.

Читайте також: Часті ГРВІ у дитини і сухість слизових дихальних шляхів: чи є взаємозв’язок?

І це швидше мінус, ніж плюс, тому що стерта або невиражена симптоматика у дитини не спонукає її батьків звернутися до лікаря або провести тестування на COVID-19, а порушення, що запускаються присутнім вірусом, через деякий час можуть обернутися серйозними змінами в роботі внутрішніх органів, пов’язати які з попереднім латентним перебігом COVID-19 за негативного результату тестування буде непросто.

Тому лікарю необхідно знати про групи ризику з тяжкого перебігу COVID-19 у дітей та доносити цю інформацію до батьків, щоб вони, у свою чергу, були напоготові та не залишали поза увагою симптоми, схожі на ГРВІ чи алергію, а одразу зверталися за медичною допомогою.

Читайте також: Наслідки противірусної терапії для дитячого імунітету: як уникнути

За перших симптомів респіраторних вірусних інфекцій (в тому числі грипу та СOVID-19) у дитини рекомендується призначення прямого противірусного препарату, наприклад, сиропу Флавовір. Він містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, що продемонстрував противірусну активність не лише щодо вірусів, які спричиняють ГРВІ, а й  грипу та пандемічного коронавірусу людини SARS-CoV-2 зі значним пригніченням  реплікації останнього (внесено зміни до  інструкції  наказом МОЗ № 1922 від 10.09.2021). Завдяки блокуючому впливу на ключові ферменти цього вірусу – 3CL протеазу та ДНК полімеразу, Флавовір пригнічує внутрішньоклітинне розмноження та сприяє зниженню вірусного навантаження на дитячий організм. Отже, можна вплинути на інтенсивність реакцій, що запускаються вірусним розмноженням, і мінімізувати ризик поліорганних уражень.

Таким чином, сьогодні акценти у боротьбі з COVID-19 поступово зміщуються на дитяче населення. Наявність наукових доказів ефективності противірусного препарату Флавовір вселяє надію на можливість запобігання важким формам захворювання у дітей.

Чумак Анатолій