Свистяче дихання зустрічається практично у кожної другої дитини дошкільного віку. За кордоном існує визначення – візинг дошкільного віку, або preschool wheezing.
У більшості випадків його причиною є вірусні інфекції респіраторного тракту (ГРВІ), якими найчастіше хворіють в ранньому дитинстві. Тим не менше, дистанційні хрипи у дитини нерідко вважаються свідченням формування бронхіальної астми, а саме – наявності обструктивного бронхіту.
Які сьогодні існують підходи до ведення візингу у дітей – розглянемо в статті.
За кордоном в клінічній практиці замість діагнозу «обструктивний бронхіт» частіше використовується термін – синдром свистячого дихання у дітей, або вірус-індукований синдром свистячого дихання (virus-induced wheezing), або візинг (wheezing). Wheezing, або свистяче дихання (свистячі звуки, свистячі хрипи), визначається як об’єктивний прояв наявності обструкції на будь-якому рівні респіраторного тракту, тобто є свідченням не тільки бронхообструкції.
Читайте також: Типи коронавірусів. Як на них впливають противірусні препарати
Візинг може бути відображенням як обструкції на рівні бронхів, що виникає при гострому бронхіоліті, обструктивному бронхіті, бронхіальній астмі та муковісцидозі, так і на рівні гортані – при ларингіті зі стенозом гортані, а також інших станах (трахео- і ларингомаляції, муковісцидозі, чужорідному тілі в дихальних шляхах (бронхах). Проведене у Великобританії обсерваційне дослідження ALSPAC показало, що кожна четверта дитина віком до 18 місяців має в анамнезі вказівку на появу візингу.
Причини розвитку візингу у дітей
До сьогодні багато патофізіологічних аспектів появи синдрому свистячого дихання не до кінця досліджені. У формуванні візингу беруть участь декілька чинників, такі як генетичні, анатомічні, імунологічні та екологічні, що впливають на дихальні шляхи та їх прохідність.
Наприклад, при вірусному бронхіті у дітей основними патогенетичними механізмами звуження просвіту бронхів є набряк слизової і підвищене утворення в’язкого слизу. Натомість в основі розвитку бронхіальної астми лежить спазм гладеньких м’язів бронхів.
Читайте також: Вірусна пневмонія у дітей – недооцінена проблема
У ранньому дитинстві гладенькі м’язи в дихальних шляхах розвинені слабко, що пояснює те, чому бронхіальна астма в цьому віці має бронхітичне забарвлення, що пов’язано з гіперпродукцією в’язкого слизу. Тому розмежування цих станів у дітей молодшого віку дуже непросте завдання, а на думку експертів, наявність синдрому свистячого дихання у дитини не завжди свідчить про бронхоспазм.
Віруси ГРВІ як одна з причин формування синдрому свистячого дихання у дітей
Прийнято вважати, що з усіх представників сімейства ГРВІ два віруси – респіраторно-синцитіальний і риновірус, є основними причинами появи свистячого дихання у дошкільнят. Натомість роль інших, таких як метапневмовірус, коронавірус, віруси грипу і парагрипу, а також бокавіруси і ентеровіруси, або їх ко-інфекція, залишається менш значущою. У більшості дітей дошкільного віку чутні на відстані, або дистанційні, хрипи з’являються тільки тоді, коли вони хворіють на ГРВІ, при цьому у них немає атопії і симптоми з часом, частіше до шкільного віку, зникають.
Читайте також: Малюки зі збільшеним тимусом частіше хворіють на ГРВІ
Проте, оскільки діти дошкільного віку кожен епідемічний сезон переносять від 6 до 10 вірусних інфекцій дихальних шляхів, що супроводжуються появою клекотливого дихання, це призводить до додаткового стресу для батьків і проведення великої кількості обстежень, щоб виключити або підтвердити схильність до формування бронхіальної астми.
ГРВІ – причина розвитку бронхіальної астми?
Клінічну значущість має питання про те, чи здатні перенесені в ранньому дитинстві вірусні інфекції, які супроводжувалися синдромом свистячого дихання, стати причиною розвитку бронхіальної астми. Є дані клінічних досліджень, що підтверджують цей взаємозв’язок і пояснюють його тим, що діти зі схильністю до розвитку астми схильні до частих ГРВІ з розвитком синдрому свистячого дихання. У цьому випадку роль вірусів ГРВІ полягає у виявленні наявності прихованої проблеми, яка в майбутньому загрожує проявитися розвитком бронхіальної астми.
Другим фактом, що пояснює цей взаємозв’язок, є те, що ГРВІ можуть сприяти розвитку астми. Відомо, що під час вірусного запалення в бронхах одночасно відбувається декілька процесів. Віруси ГРВІ порушують нервову регуляцію тонусу гладеньком’язових клітин стінки дихальних шляхів, що призводить до ваготонії. Це відбувається на тлі підвищення холінергічної чутливості нервових волокон.
Крім того, саме вірусне ушкодження епітелію призводить до підвищення проникності для іритантів та алергенів, інших інфекційних агентів. Підсумком такого комплексного впливу є звуження просвіту дихальних шляхів і поява свистячого дихання під час захворювання на ГРВІ.
Читайте також: Небезпечний грип: особливості інфікування та загрози
Таким чином, очевидна роль виникнення синдрому свистячого дихання на тлі ГРВІ в якості маркера приховано існуючої проблеми, як у вигляді схильності, так і до формування астми. З іншого боку, візинг при ГРВІ може мати іншу природу, тому встановлення діагнозу бронхіальної астми буде гіпердіагностикою. Це говорить про важливе значення адекватної діагностики та вибору необхідного лікування з урахуванням індивідуальних особливостей дитини.
Прямий вплив на віруси ГРВІ як основний фактор
При цьому результати численних клінічних досліджень демонструють виправданість стратегії, спрямованої на боротьбу з вірусами ГРВІ. При цьому важливе значення має прямий вплив на вірус як основний фактор, що запускає каскад змін у дихальних шляхах дитини. Особливо це важливо у дітей із встановленими факторами ризику розвитку бронхіальної астми, у яких кожне вірусне запалення дихальних шляхів може стати відправною точкою формування астми.
Найбільш перспективним у цьому сенсі можна вважати застосування противірусних препаратів із прямою дією на віруси ГРВІ, наприклад сироп Флавовір. Він містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Його противірусний вплив полягає в ключових ферментах, що забезпечують внутрішньоклітинну реплікацію вищеперелічених вірусів ГРВІ – РНК- і ДНК-полімерази. Таким чином активна (діюча) речовина – рідкий екстракт протефлазід запобігає не тільки збільшенню вірусного потомства, а разом із ним – зростанню вірусного навантаження на організм дитини. Це призводить до зменшення шкідливої дії вірусів на дихальні шляхи, знижуючи вираженість і тривалість збереження синдрому свистячого дихання.
Читайте також: Необхідність застосування противірусних препаратів під час ГРВІ
Отже, незважаючи на багатофакторність розвитку синдрому свистячого дихання у дітей, роль вірусів ГРВІ в його розвитку значна і не викликає сумнівів. Тому своєчасне і правильне лікування кожного епізоду ГРВІ за допомогою прямих противірусних препаратів дозволить не тільки знизити ушкоджуючий ефект вірусів на респіраторний тракт, але й запобігти або відтермінувати формування важких захворювань у дітей, що мають схильність до їх розвитку.